Проблемні аспекти кримінологічної ювенології

Анотація

Розглянуто особливості захисту прав і законних інтересів неповнолітніх, злочинності неповнолітніх як складного соціального явища та запобігання злочинам, що вчиняють неповнолітні або стосовно них. Досліджено понятійний апарат кримінологічної ювенології, питання ювенальної кримінальної політики, ювенальної кримінальної юстиції, а також методи віктимологічного запобігання злочинам проти неповнолітніх. Мета статті – проаналізувати напрями діяльності міжнародної спільноти щодо захисту прав і законних інтересів неповнолітніх, підвищення ефективності протидії злочинності неповнолітніх. Висвітлено основні здобутки ювенальної кримінальної політики, елементами якої є: ювенальна кримінальна юстиція (центральною ланкою є суди для неповнолітніх); ювенальний кримінальний процес; ювенальне кримінальне право; кримінологічна ювенологія; ювенальне кримінально-виконавче право. Проаналізовано становлення кримінологічної ювенології як підгалузі кримінологічної науки про злочинність неповнолітніх. Окреслено проблемні аспекти та перспективи розвитку ювенальної кримінальної юстиції. Увагу акцентовано на тому, що державні та громадські інститути ювенальної спрямованості використовують матеріали розробок кримінологів під час планування та організації профілактичної роботи,
у процесі слідства та судового розгляду. З-поміж них слід виокремити такі: підрозділи ювенальної поліції, слідчі-ювеналісти, співробітники виховних колоній, центрів тимчасового утримання неповнолітніх і дітей, працівники дитячих навчально-виховних установ закритого й відкритого типу. Констатовано, що вивчення причин, чинників, обставин, які детермінують ювенальну злочинність, в умовах реформ видається особливо актуальним. Методика вивчення та запобігання цим різновидам злочинності становить цілісну систему, передбачає участь численних суб’єктів і має спільну мету – підвищення ефективності діяльності з протидії злочинності, зниження рівня криміналізації підліткового середовища. Висновки. Розв’язання проблеми захисту дітей від злочинних посягань дорослих осіб та їх підбурювальної діяльності передбачає об’єднання зусиль державних і громадських інститутів, а також розроблення послідовної кримінологічної політики у сфері запобігання ювенальній злочинності.