Аналіз і характеристика міжнародно-правових документів у сфері фінансового моніторингу
Анотація
Система запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення ґрунтується на вимогах базових міжнародних документів у цій сфері, що формувалися й удосконалювалися у звʼязку з незворотними процесами еволюціонування фінансових систем і злочинності. Метою цієї статті є аналіз міжнародних документів, що становлять підґрунтя для національної системи фінансового моніторингу, їх характеристика, а також окреслення підходів, ключових принципів і правил, за якими здійснюють оцінювання відповідності світовим стандартам у сфері запобігання та протидії. Встановлено, що протидія відмиванню коштів як злочину, що має доволі давню історію, є одним з головних напрямів міжнародної співпраці в протидії злочинності. Визначено, що на міжнародному рівні правове підґрунтя фінансового моніторингу формують документи FATF, конвенції ООН та Ради Європи, резолюції Ради Безпеки ООН, низка директив Європейського Союзу та інші міжнародні документи. Зауважено, що рекомендації FATF є сучасним всеохопним джерелом, на підставі якого функціонують і розбудовуються системи фінансового моніторингу в усіх країнах світу. Доведено, що Методологія оцінювання рекомендацій FATF та повʼязані з нею документи є базовими в контексті глобального оцінювання рівня впровадження рекомендацій (з технічної позиції та з огляду на ефективність процесів). Україна як держава – член MONEYVAL (Комітет, що має статус спостерігача у FATF) опосередковано також бере участь у розробленні проектів документів, які приймають у FATF. Ініціатива розроблення будь-якого нового глобального документа (або зміни до нього) реалізується за умови, що це сприятиме вдосконаленню наявних процедур протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму та забезпечить прозорість і чистоту фінансових систем.
Завантаження
Переглядів анотації: 151 Завантажень PDF: 174
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.