Транзит наркотиків територією України як передумова поширення наркобізнесу в Європі
Анотація
Мета статті – проаналізувати аспекти контрабанди наркотиків територією України як передумову поширення наркобізнесу в Європі та заходи протидії цьому явищу. Для реалізації поставленої мети в статті виконано такі завдання: схарактеризовано стан наркотизації населення в Україні; визначено, якими наркотиками насичується ринок збуту в Україні через міжнародні канали; з’ясовано особливості взаємодії органів Національної поліції та Служби безпеки України щодо протидії контрабанді наркотиків; надано кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 305 Кримінального кодексу України, – контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів; розглянуто динаміку викриття організованих наркоугруповань в Україні за 2018 рік; сформульовано визначення поняття «наркобізнес», виокремлено його елементи; окреслено умови, що є сприятливими для контрабанди наркотиків через Україну; проаналізовано стан наркотизації населення Польщі як потужного виробника психотропних наркотиків у світі, з якою Україна має тісні відносини, спільний кордон і куди українці масово виїжджають на заробітки; запропоновано шляхи оптимізації діяльності правоохоронних органів у цьому напрямі. Перелічено види важких наркотиків, якими насичується ринок збуту цих засобів унаслідок контрабанди наркотиків міжнародними каналами. Відображено статистичні дані, що засвідчують наявність проблеми наркотизації в Україні, приклади практичної діяльності правоохоронних органів, вилучення в Україні значних партій контрабандних наркотиків. Увагу акцентовано на повноваженнях Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України, взаємодії зі Службою безпеки України в цьому напрямі. Здійснено кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 305 Кримінального кодексу України. Проаналізовано динаміку протидії злочинним угрупованням, що вчиняють злочини, пов’язані з наркотиками, за 2018 рік. Сформульовано визначення наркобізнесу та його елементів. Окреслено основні шляхи транспортування наркотичних засобів через Україну до Європи. Висвітлено способи та засоби транспортування наркотиків через державний кордон. Увагу акцентовано на рівні наркотизації населення в такій країні, як Польща, оскільки вона є одним з основних виробників психотропних речовин у світі й межує з Україною. Розглянуто характерні риси, притаманні організованим злочинним угрупованням, що вчиняють злочини, пов’язані з міжнародним наркобізнесом. Методологічну основу статті становить діалектичний підхід до аналізу ситуації в Україні та поза її межами. У роботі використано методи формальної логіки: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, а також статистичний і системно-структурний методи і метод прогнозування. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в Україні досліджено контрабанду наркотиків через її кордони як передумову поширення наркобізнесу в Європі. Сформульовано теоретичні положення та практичні рекомендації для правоохоронних органів з протидії наркобізнесу, зокрема контрабанді наркотиків через територію України. У висновках констатовано, що для підвищення ефективності протидії наркобізнесу та контрабанді необхідно постійно враховувати зміни в законодавстві та володіти оперативною інформацією щодо злочинного середовища. Запропоновано шляхи оптимізації діяльності правоохоронних органів у цьому напрямі.
Ключові слова: контрабанда; наркотичні засоби; наркобізнес; перевезення; кур’єр; Національна поліція України; Служба безпеки України; організована злочинна група; статистика; міграція.
Завантаження
Переглядів анотації: 287 Завантажень PDF: 435
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.