Наукові передумови формування та розвитку криміналістичного вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні
Анотація
Метою статті є аналіз криміналістичних проблем теоретичного та практичного спрямування, що є науковими передумовами формування й розвитку криміналістичного вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні. Методологія. Застосовано системно-структурний і формально-логічний аналіз для визначення криміналістичної проблематики, що становить передумови формування та розвитку вчення, метод прогнозування – для визначення можливих способів розв’язання таких проблем. Наукова новизна. На підставі аналізу основних напрямів наукового пошуку в криміналістиці виокремлено низку загальних наукових проблем криміналістики, розв’язанню яких криміналістичне вчення про збирання, дослідження та використання доказів у кримінальному провадженні може опосередковано сприяти в межах свого предмета дослідження, а також чимало власних наукових проблем цієї сфери знань. Запропоновано шляхи розв’язання зазначених проблем. Висновки. Науковими передумовами формування та розвитку аналізованого вчення є проблематика теоретичного та практичного спрямування, розв’язанню якої воно сприяє. Зокрема, це проблеми: впливу науково-технічного прогресу на злочинну діяльність і діяльність з розкриття, розслідування та протидії злочинам; відповідності наукових криміналістичних рекомендацій вимогам чинного законодавства; відповідності теоретичних криміналістичних розробок вимогам практики й узагальнення практичного досвіду застосування криміналістичних рекомендацій; інтеграції криміналістикою здобутків інших галузей знань; визначення системи криміналістики. До проблематики власне вчення належать: наявність значної кількості розрізнених наукових праць у цій сфері; відсутність теоретичного обґрунтування вчення; потреба формулювання специфічних криміналістичних поглядів на докази й доказування. Розроблення та подальший розвиток запропонованого криміналістичного вчення сприятиме розв’язанню зазначених проблем.
Ключові слова: криміналістика; криміналістичне вчення; наукові передумови; науково-технічний прогрес; практика.
Завантаження
Посилання
Белкин Р. С. Курс криминалистики : учеб. пособие : у 3 т. 3-е изд., доп. Т. 1. М. : Юнити-Дана, 2001. 837 c.
Белкин Р. С. Общая теория криминалистики в условиях научно-технической революции. М. : Норма. 2009. 768 с.
Chase R., LaPorte G. The Next Generation of Crime Tools and Challenges. NIJ Journal. April 2018. No. 279. URL: https://nij.gov/journals/279/Pages/next-generation-ofcrime-tools-and-challenges-3d-printing.aspx.
Deshmukh S. R., Dalvi A. S., Bhalerao T. J., Dahale A. A., Bharati R. S., Kadam C. R. Crime investigation using data mining. International Journal of Advanced Research in Computer and Communication Engineering. 2015. No. 3. Vol. 4. P. 22–25. doi: https://doi.org/10.17148/ijarcce.2015.4306.
Дулов А. В. Методологические теории криминалистики. Вестник Академии МВД Республики Беларусь. 2008. № 1 (15). С. 131–136.
Эксархопуло А. А. Криминалистическая теория: формирование и перспективы развития в условиях НТР : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.09. СПб., 1993. 33 с.
Комісарчук Р. Епістемологічні основи криміналістики. Jurnalul juridic national: teorie şipractică. 2018. № 2 (30). Ч. 1. С. 163–167.
Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. Харьков : Консум, 2000. 176 с.
Коновалова В. О. Методологія криміналістики: нова концепція. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2017. № 19. С. 214–219. doi: https://doi.org/10.32837/npnuola.v19i0.514.
Matheson S. DNA phenotyping: snapshot of a criminal. Cell. 2016. No. 5. Vol. 166. P. 1061–1064. doi: https://doi.org/10.1016/j.cell.2016.08.016.
Можаева И. П. Криминалистическое учение об организации расследования преступлений : учеб. пособие. Саратов, 2015. 204 с.
Салтевський М. В. Криміналістика : підручник : у 2 ч. Xарків : Консум ; Основа, 1999. Ч. 1. 416 с.
Криміналістика : підручник : у 2 т. / [В. Ю. Шепітько, В. А. Журавель, В. О. Коновалова та ін.] ; за ред. В. Ю. Шепітька. Харків : Право. 2019. Т. 1. 456 с.
Волобуєв А. Ф. Криміналістика в умовах реформування кримінального судочинства. Правовий часопис Донбасу. 2018. №. 3. С. 153–157. doi: https://doi.org/10.32366/2523-4269-2018-64-3-153-157.
Журавель В. А. Науковий пошук у криміналістиці: засоби та шляхи здійснення. Вісник Академії правових наук України. 2002. № 2 (29). С. 166–173.
Журавель В. А. Система криміналістики: традиційні підходи та новаторські пропозиції. Вісник Національної академії правових наук України. 2017. № 2 (89). С. 130–134.
Переглядів анотації: 132 Завантажень PDF: 255
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
