Правовий статус Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

  • М. Дурдинець

    кандидат юридичних наук, докторант кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Анотація

Метою статті є науково-практичне обґрунтування правового статусу Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, доведення значущості дотримання його норм як передумови довіри до міжнародної правової системи, геополітичної стабільності й безпеки. Методологія. Методологічний інструментарій дібрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Під час дослідження використано систему методів наукового пізнання, зокрема формальної логіки (абстрагування, аналогію, дедукцію, індукцію, синтез) – у межах висвітлення основного змісту досліджуваного питання; метод системного аналізу – для формулювання висновків дослідження; теоретичний – під час вивчення наукової та навчально-методичної літератури. Наукова новизна полягає в системному аналізі проблемних питань, пов’язаних з особливостями правового статусу Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Доведено, що Україна має всі підстави очікувати повного виконання взятих на себе зобов’язань з боку ядерних держав, які юридично засвідчили гарантії безпеки нашої держави відповідно до вимог міжнародного права. Виконання зобов’язань державами-підписантами є запорукою оптимальної стратегії національного утвердження та подальшого геополітичного розвитку в умовах антидержавницької пропаганди як вияву гібридної війни Російської Федерації проти України. Висновки. Правовий статус Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року, а також історична ретроспектива його підписання та механізм реалізації необхідно розглядати виключно на підставі історичних і юридичних документів, незаангажовано, усебічно, вибудовуючи об’єктивну хронологію розгляду цього питання, правильності трактування та застосування міжнародного права. Україна зробила значний внесок у посилення глобальної безпеки у світі, юридично довіривши свою зовнішню безпеку ядерним державам-гарантам. Саме тому довіра до міжнародної правової системи та значущість підписання міждержавних договорів залежить від якості виконання норм Будапештського меморандуму. У сучасних умовах лише спільні, скоординовані дії на міжнародному рівні здатні зупинити країну-агресора – Російську Федерацію, змусити її до стабільного миру, поваги й дотримання норм міжнародного права, двосторонніх і багатосторонніх договорів, учасником яких є ця країна.

Ключові слова: меморандум; міжнародний договір; правозастосування; ядерна зброя; гарантії безпеки; атомна бомба; державна політика; парламент; юридичні зобов’язання; двосторонні та багатосторонні міжнародні договори.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

М. Дурдинець

кандидат юридичних наук, докторант кафедри філософії права та юридичної логіки Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Арсенюк О., Радченко М. Україна – миротворець світу. Голос України. 2020. 4 груд. URL: http://www.golos.com.ua/ article/339231.

Декларація про державний суверенітет України : декларація від 16 лип. 1990 р. № 55-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text.

Договір між СРСР і США про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь : міжнар. док. від 31 лип. 1991 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/840_050#Text.

Договір про нерозповсюдження ядерної зброї : міжнар. док. від 1 лип. 1968 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_098#Text.

Gibbs D. Why Ukraine Surrendered Security: a Methodological Individualist Approach to Nuclear Disarmament. The Agora: Political Science Undergraduate Journal. 2012. Vol. 2 No. 2. Р. 126–142. doi: https://doi.org/10.29173/agora17238.

Інтерв’ю з Борисом Івановичем Тарасюком. Укрінформ : сайт. 2020. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3122450-staviti-pid-sumniv-uridicnu-prirodu-budapestskogo-memorandumu-nemae-pidstav-tarasuk.html.

Камінська, Н., Акімов, М. О. Відповідальність держави за знищення цивільних повітряних суден: особливості міжнародно-правового та національного регулювання. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. № 3 (91). С. 89–101. doi: https://doi.org/10.33766/2524-0323.91.89-101.

Костенко Ю. Історія ядерного роззброєння України. Київ : Ярославів Вал, 2015. 464 с.

Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї : міжнар. док. від 5 груд. 1994 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_158#Text.

Meyer P. Permanence with Accountability: An Elusive Goal of the NPT. Journal for Peace and Nuclear Disarmament. 2020. No. 3. P. 215–223. doi: https://doi.org/10.1080/25751654.2020.1814519.

Мойсюк В. Ядерне роззброєння України: чи була альтернатива? Геополітика України: історія і сучасність. 2019. Вип. 1 (22). С. 138–152. doi: https://doi.org/10.24144/2078-1431.2019.1(22).138-152.

Про ратифікацію Договору між СРСР і США про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь, підписаного у Москві 31 липня 1991 року, і Протоколу до нього, підписаного у Лісабоні від імені України 23 травня 1992 року : постанова Верховної Ради України від 18 листоп. 1993 № 3624-ХІІ. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3624-12#Text.

Potter W. Forecasting nuclear disarmament. Nuclear Disarmament. 2019. URL: https://www.taylorfrancis.com/chapters /forecasting-nuclear-disarmament-william-potter/e/10.4324/9780429026126-15. doi: https://doi.org/10.4324/ 9780429026126-15.

Пронюк Н. В. Сучасне міжнародне право : навч. посіб. Київ : КНТ, 2010. 280 с.

Протокол до Договору між СРСР і США про скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (Португалія, Лісабон) : міжнар. док. від 23 трав. 1992 р.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_070#Text.

Сазонова К. Пацифизм и разоружение как ключевые парадигмы международного права: недостижимая утопия или насущная необходимость? Международное право. 2019. № 1. URL: https://nbpublish.com/library_rea=27213. doi: https://doi.org/10.25136/2306-9899.2019.1.27213.

Статут Організації Об’єднаних Націй : міжнар. док. від 26 черв. 1945 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_010#Text.

Стенограма шістнадцятого пленарного засідання Верховної Ради України від 3 лют. 1994 р. Верховна Рада України : [сайт]. URL: https://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr.

Stevens A. Identity Politics and Nuclear Disarmament. The Nonproliferation Review. 2008. No. 15. P. 43–70. doi: https://doi.org/10.1080/10736700701852902.

Тристороння заява президентів України, Росії та США : міжнар. док. від 14 січ. 1994 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998_300#Text.

Umland A. The Ukraine Example: Nuclear Disarmament Doesn’t Pay. World Affairs Journal. 2016. Vol. 178. No. 4. P. 45–49. doi: https://doi.org/10.2139/ssrn.2790318.

Заява про без’ядерний статус України : заява від 24 жовт. 1991 р. № 1697-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1697-12#Text.

Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року : Закон України від 16 листоп. 1994 р. № 248/94-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/94-%D0%B2%D1%80#Text.


Переглядів анотації: 538
Завантажень PDF: 341
Опубліковано
2021-05-25
Як цитувати
[1]
Дурдинець , М. 2021. Правовий статус Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 118, 1 (Трав 2021), 104-111. DOI:https://doi.org/10.33270/01211181.104.
Розділ
Законодавче врегулювання правозастосування