Поняття, сутність і значення діяльності підрозділів дізнання
Анотація
Мета публікації – здійснити аналіз історичних, теоретичних і нормативних аспектів, що формують поняття, сутність та значення дізнання як спрощеної форми досудового розслідування. Акцентовано увагу на недостатньо досліджених аспектах теми, значенні відповідного інституту у функціонуванні механізму захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в статті обґрунтовано значення функціонування інституту дізнання, на підставі статистичних даних, висвітлених органами державної влади, встановлено, що цей інститут виконує основне завдання – щодо розвантаження слідчих підрозділів, а також відновлення порушених прав і свобод людини й громадянина. Проаналізовано напрацювання іноземних дослідників правоохоронних систем світу, а також галузі кримінології, що пов’язують ефективність функціонування державних інституцій з механізмом захисту прав і свобод людини. Визначено, що недоліком у функціонуванні відповідного інституту є брак організаційно-розпорядчих міжвідомчих нормативно-правових актів щодо спрощення ширшого обсягу процедур у досудовому розслідуванні кримінальних проступків, а також удосконалення вже наявних форм взаємодії. Висновки. Проаналізовано історичні, теоретичні та нормативні аспекти, що формують поняття, сутність і значення дізнання як спрощеної форми досудового розслідування. Розглянуто декілька альтернативних позицій вчених, що тлумачать основні категорії, обґрунтовано авторську позицію щодо визначення поняття дізнання, що є порядком дій конкретного уповноваженого суб’єкта. Аргументовано сутність дізнання як форми досудового розслідування та організаційно-аналітичний процес. Консолідовано позиції дослідників як обґрунтування значення досліджуваного інституту у функціонуванні держави загалом і системі кримінального процесу зокрема.
Ключові слова: організаційно-правові засади; досудове розслідування; дізнання; генеза; тлумачення поняття; сутність; значення; права людини і громадянина.
Завантаження
Посилання
Бойко В. А. Деякі особливості дізнання як форми досудового розслідування. Актуальні проблеми діяльності органів досудового розслідування : матеріали круглого столу (Дніпро, 25 лют. 2021 р.). Дніпро : ДДУВС, 2021. С. 13–15.
Досудове розслідування кримінальних проступків : метод. рек. / [С. С. Чернявський, М. С. Цуцкірідзе, Р. М. Дударець та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. 160 с.
Чернєй В., Чернявський С. Запровадження інституту кримінальних проступків у контексті реформування системи досудового розслідування в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 3 (112). С. 7–14. doi: https://doi.org/10.33270/01191123.7.
Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. М., 1955. 454 с.
Edwards С. Changing policing theories for the 21st centry societies. 3rd edition. Sydney : The Federation press, 2011.
Govender D. State of violent crime in South Africa post-1994. Journal of Sociology and Social Anthropology. 2015. No. 6 (4). P. 459–467.
Govender D. Community-based participatory approach to prevent residential burglaries and house robberies. In Global perspectives on crime prevention and community resilience : International Police Executive Symposium
Co-Publications / in D. S. Peterson, D. K. Das (Eds.). New York : Taylor & Francis, 2018. P. 35–47.
Литвинов В. В. Суб’єкти дізнання у кримінальному процесі України. Актуальні проблеми діяльності органів досудового розслідування : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпро, 7 черв. 2019 р.). Дніпро : ДДУВС, 2019. С. 106–109.
Мельник А. В. Розвиток інституту дізнання в Україні. Держава та регіони. 2021. № 1 (71). С. 32–36. (Серія «Право»). doi: https://doi.org/10.32840/1813-338X-2021.1.5.
Miró Llinares F. Inteligencia Artificial Y Justicia Penal: Más Allá De Los Resultados Lesivos Causados Por Robots. Revista De Derecho Penal Y Criminología. 2018. No. 20. P. 87–130. doi: https://doi.org/10.5944/rdpc.20.2018.26446.
Miró Llinares F. Predictive policing: utopia or dystopia? On attitudes towards the use of big data algorithms for law enforcement. Internet, Law and Politics E-Journal. 2020. No. 30. doi: https://doi.org/10.7238/idp.v0i30.3223.
Ожегов С. И. Словарь русского языка. Т. 1. М., 1984. С. 147.
Саковський А. А., Жижин А. В. Взаємодія підрозділів кримінальної поліції та органів досудового розслідування в документуванні кримінальних правопорушень. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 2 (111). С. 49–54. doi: https://doi.org/10.33270/01191112.49.
Статистична інформація Офісу Генерального прокурора. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/1stat.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень : Закон України від 22 листоп. 2018 р. № 2617-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19.
Переглядів анотації: 182 Завантажень PDF: 213
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
