Проблема відмежування адміністративних проступків у сфері громадського порядку від злочинів

  • I. Kopotun

    доктор юридичних наук, професор, проректор з навчальної роботи Інституту Служби зовнішньої розвідки України,
    м. Київ;
  • M. Zholtani

    здобувач кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, м. Запоріжжя
Ключові слова: громадська безпека, громадський порядок, адміністративний проступок, злочин

Анотація

Досліджено проблему відмежування адміністративних
проступків від злочинів, зокрема у сфері громадського порядку.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

I. Kopotun

доктор юридичних наук, професор, проректор з навчальної роботи Інституту Служби зовнішньої розвідки України,
м. Київ;

M. Zholtani

здобувач кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету, м. Запоріжжя


Переглядів анотації: 81
Завантажень PDF: 81
Як цитувати
[1]
Kopotun, I. і Zholtani, M. 1. Проблема відмежування адміністративних проступків у сфері громадського порядку від злочинів. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 104, 3 (1), 26-33.
Номер
Том 104 № 3 (2017)
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.