Особливості документування кримінальних правопорушень, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів
Анотація
Мета статті – з’ясувати сутність й особливості документування оперативними підрозділами кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів, а також визначити можливість використання результатів дослідження в доказуванні. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять методи та прийоми наукового пізнання. Їх застосування обумовлене системним підходом, який надає можливість розглядати окреслені проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Шляхом використання методів системного аналізу, системно-структурного та формально-логічного з’ясовано сутність взаємодії слідчих та оперативних підрозділів щодо документування фактів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів. Методи статистичного та документального аналізу сприяли виявленню позитивних і негативних тенденцій у процесі доказування та використання під час досудового розслідування досліджуваних кримінальних правопорушень, результатів оперативно-розшукової діяльності. Методи моделювання та прогнозування використано для формування пропозицій з удосконалення теоретичних положень, пов’язаних із можливістю застосування фактичних даних, отриманих унаслідок документування факту незаконного обігу наркотичних засобів. Наукова новизна полягає в системному аналізі особливостей діяльності оперативних підрозділів з документування кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів. Схарактеризовано типові оперативно-розшукові заходи, які здійснюють з метою виявлення та розкриття кримінальних правопорушень, передбачених ст. 305–320 Кримінального кодексу України, залежно від слідчої та оперативно-розшукової ситуації. Надано рекомендації щодо оптимізації документування з подальшою можливістю реалізації його результатів під час розслідування означених кримінальних правопорушень. Висновки. Важливою складовою забезпечення оперативними підрозділами доказування в кримінальних провадженнях за фактом учинення кримінального правопорушення, пов’язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, є документування відповідних фактичних даних, яке здійснюють під час як оперативно-розшукової діяльності, так і виконання оперативними підрозділами доручень слідчого, прокурора на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Основними оперативно-розшуковими методами виявлення кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів є такі: контрольована поставка; контрольована й оперативна закупка; встановлення конфіденційного співробітництва; розвідувальне опитування; оперативне спостереження. Результатом документування є створення документів, що після відповідної оцінки та перевірки слідчим, прокурором можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні. Результати документування оперативними підрозділами фактів незаконного обігу наркотичних засобів можуть бути використані як для забезпечення доказування в конкретному кримінальному провадженні, так і для інших цілей, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом та Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Ключові слова: незаконний обіг; наркотичні засоби; розслідування; взаємодія; документування; оперативно-розшукова діяльність; докази; слідчі й оперативні підрозділи.
Завантаження
Переглядів анотації: 337 Завантажень PDF: 306
Авторське право (c) 2019 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.