Законодавче регулювання оперативно-розшукової діяльності: проблеми та шляхи їх розв’язання

  • С. Князєв

    доктор юридичних наук, доцент, радник Міністра внутрішніх справ України, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-1008-0852
  • С. Чернявський

    доктор юридичних наук, професор, проректор Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0002-2711-3828
  • М. Грібов

    доктор юридичних наук, професор, професор кафедри оперативно-розшукової діяльності Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-2437-5598

Анотація

Мета дослідження – внесення пропозицій з удосконалення законодавчого регулювання оперативно-розшукової та інших видів діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, зокрема: системно-структурний – для визначення змісту досліджуваних категорій і правових явищ, зокрема формування понятійно-категорійного апарату, систематизації наукових знань обраного напряму дослідження загалом, комплексного аналізу положень нормативно-правових актів та формування системи пропозицій щодо реформування законодавства й використання в Україні іноземного досвіду; порівняльно-правовий та компаративний – для комплексного аналізу національного законодавства й підзаконних нормативно-правових актів, норм міжнародного права, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності; логіко-юридичний (догматичний) – під час розроблення понятійного апарату, формулювання пропозицій щодо внесення змін і доповнень до законодавчих актів; статистичний – для аналізу вивчених матеріалів оперативно-розшукових справ, кримінальних проваджень, результатів анкетування; соціологічні (анкетування, інтерв’ювання, опитування) – для дослідження думок практичних працівників, визначення ефективності застосування окремих правових інститутів. Наукова новизна. Обґрунтовано, що головною проблемою правового регулювання діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України є її несистематизованість. Забезпечення такої системності цілком можливе за рахунок внесення змін і доповнень до законодавства. Концепція реформування законодавчого регулювання діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України має складатися із взаємопов’язаних елементів, що передбачають зміни й доповнення до законодавства за трьома напрямами регулювання суспільних відносин: кримінально-процесуальним (детальна регламентація діяльності оперативних підрозділів у Кримінальному процесуальному кодексі зі значним розширенням їхніх повноважень, зокрема в частині забезпечення безпеки осіб, які конфіденційно співпрацюють з органами досудового розслідування); оперативно-розшуковим (законодавче унормування чітких підстав ініціативної діяльності оперативних підрозділів з виявлення підготовки та вчинення злочинів, а також самостійної, із чітким вичерпним законодавчим визначенням, системи оперативно-розшукових заходів з диференціацією їх залежно від суб’єкта санкціонування, що враховують і такі, які оперативний працівник може провести без жодних дозволів і погоджень); у сфері охорони державної таємниці (комплексне врегулювання в Законі України «Про державну таємницю» правовідносин, пов’язаних із конспірацією діяльності оперативних підрозділів та інших внутрішніх структурних утворень тих державних органів, які цього потребують). Висновки. З метою надання системності механізму правового регулювання оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України необхідно внести зміни й доповнення до законодавства. Сутність цих змін зумовлена різними підходами, що розмежовуються за рівнями. На найвищому, стратегічному, рівні глибинної трансформації потребує законодавче регулювання комплексу суспільних відносин, що пов’язані з протидією злочинності правоохоронними органами (зокрема оперативно-розшукова діяльність, кримінальний процес, захист державної таємниці). Тактичний рівень відповідає внесенню науково обґрунтованих пропозицій з урегулювання питань оперативно-розшукової діяльності. Оптимальним варіантом схеми вдосконалення законодавчого регулювання діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів України є запровадження тактичного рівня реформування з поступовим переходом до стратегічного.

Ключові слова: оперативні підрозділи; оперативно-розшукова діяльність; оперативно-розшукові заходи; правоохоронні органи; кримінальний процес; досудове розслідування; державна таємниця.

 

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

С. Князєв

доктор юридичних наук, доцент, радник Міністра внутрішніх справ України, м. Київ

С. Чернявський

доктор юридичних наук, професор, проректор Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

М. Грібов

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри оперативно-розшукової діяльності Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

Посилання

Atkinson C. Mind the grass! Exploring the assessment of informant coverage in policing and law enforcement. Journal of Policing, Intelligence and Counter Terrorism. 2019. No. 14. Р. 1–19. doi: 10.1080/18335330.2019.1572913.

Bullock K. Shoring up the ‘home guard’? Reflections on the development and deployment of police volunteer programmes in England and Wales. Policing and society: an international journal of research and policy. 2017. No. 27 (4). Р. 341–357. doi: 10.1080/10439463.2015.1058378.

Callender M., Pepper M., Cahalin K. Exploring the police support volunteer experience: findings from a national survey. Policing and society: an international journal of research and police. 2019. No. 29 (4). Р. 392–406. doi: 10.1080/10439463.2018.1432613.

Черняк А. М. Виявлення та розслідування злочинів у сфері міжнародного студентського обміну. Вісник кримінального судочинства. 2017. № 3. С. 143–148.

Christopher N. Liability to Deception and Manipulation: The Ethics of Undercover Policing. Journal of Applied Philosophy. 2017. No. 34 (3). Р. 370–388. doi: https://doi.org/10.1111/japp.12243.

Dobrin A., Wolf R. What is known and not known about volunteer policing in the United States. International journal of police science and management. 2016. No. 18 (3). Р. 220–227. doi: https://doi.org/10.1177/1461355716660732.

Dobrin A. Volunteer police: history, benefits, costs and current descriptions. Security journal. 2017. No. 30 (3).

Р. 717–733. doi: 10.1057/sj.2015.18.

Henry P., Rajakaruna N., Crous C., Buckley J. Key attributes of an effective human source handler: Implications for handler selection and training. The Police Journal. 2019. doi: 10.1177/0032258X19862589.

Грібов М. Л., Козаченко О. І. Шляхи вдосконалення правового регулювання негласного співробітництва. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 2 (115). С. 8‒18. doi: https://doi.org/10.33270/01201152.8.

Грібов М. Л., Козаченко О. І. Міжнародний досвід правового регулювання негласного співробітництва. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 3 (112). С. 83–97. doi: https://doi.org/10.33270/01191123.83.

Грібов М. Л., Сухачов О. О. Конспірація як система заходів забезпечення негласності кримінально процесуальної та оперативно-розшукової діяльності оперативних підрозділів правоохоронних органів. Вісник кримінального судочинства. 2019. № 4 С. 33–44. doi: https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.4/33-44.

Князєв С. М. Негласна робота як фундаментальна категорія теорії оперативно-розшукової діяльності та кримінального процесу. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 2 (18). С. 72‒78. doi: https://doi.org/10.33270/04191802.72.

Князєв С. М. Судовий контроль за здійсненням негласної діяльності: міжнародний досвід. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (17). С. 90–98. doi: https://doi.org/10.33270/04191701.90.

Кондрашечкин Р. В. Правовое положение лиц, оказывающих конфиденциальное содействие органам, осуществляющим оперативно-разыскную деятельность. Полицейская деятельность. 2017. № 4. С. 16–24. doi: 10.7256/2454-0692.2017.4.23509.

Kruisbergen E. W. Infiltrating organized crime groups. Theory, regulation and results of a last resort method of investigation. Cahier Politiestudies. 2013. No. 3. Р. 109–136. doi: 10.1007/978-3-319-55973-5_15.

Kruisbergen E. W. When Other Methods Fail... Infiltrating Organized Crime Groups in the Netherlands. 2017. doi: 10.1007/978-3-319-55973-5_15.

Loftus B. Normalizing covert surveillance: the subterranean world of policing. The British Journal of Sociology. 2019. No. 5 (70). P. 2070–2091. doi: 10.1111/1468-4446.12651.

Loftus B., Goold B. Covert surveillance and the invisibilities of policing. Criminology & Criminal Justice. 2012. No. 12 (3). Р. 275–288. doi: https://doi.org/10.1177/1748895811432014.

Loftus B., Goold B., Mac Giollabhui S. From a Visible Spectacle to an Invisible Presence: The Working Culture of Covert Policing. British Journal of Criminology. 2015. No. 56. azv076. doi: 10.1093/bjc/azv076.

Maercker A., Guski-Leinwand S. Psychologists’ involvement in repressive «Stasi» secret police activities in former East Germany. International Perspectives in Psychology: Research, Practice, Consultation. 2018. No. 7 (2).

Р. 107–119. doi: http://dx.doi.org/10.1037/ipp0000085.

Петлицкий С. В. Сравнительный анализ норм, регламентирующих порядок применения мер по обеспечению безопасности к лицам, оказывающих содействие на конфиденциальной основе (по законодательству Республики Беларусь и зарубежных стран). Экономика и право. 2016. № 10 (68). С. 43–50. doi: 10.15350/2221-7347.2016.10.

Погорецький М. А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі : монографія. Харків : Арсіс, 2007. 576 с

Schlembach R. Undercover policing and the spectre of ‘domestic extremism’: the covert surveillance of environmental activism in Britain. Social Movement Studies. 2018. No. 17. Р. 1–16. doi: 10.1080/14742837.2018.1480934.

Schreurs W., Kerstholt J. H., Vries P. W., Giebels E. Citizen participation in the police domain: the role of citizens’ attitude and morality. Journal of community psychology. 2018. No. 6 (46). P. 775–789. doi: https://doi.org/10.1002/jcop.21972.

Steden R., Mehlbaum S. Police volunteers in the Netherlands: a study on policy and practice. Policing and Society. 2019. No. 29:4. Р. 420–433. doi: 10.1080/10439463.2018.1523165.

Uhnoo S., Löfstrand C. Voluntary policing in Sweden: media reports of contemporary forms of police citizen partnerships. Journal of Scandinavian studies in criminology and crime prevention. 2018. No. 19 (1). Р. 41–60. doi: 10.1080/14043858.2018.1439635.

Владимиров С. И. К вопросу о дефиниции «содействие граждан оперативным подразделениям органов внутренних дел». Актуальные проблемы российского права. 2017. № 6. С. 195–201. doi: https://doi.org/10.17803/1994-1471.2017.79.6.195-201.

Wolf R., Holmes S., Jones C. Utilization and satisfaction of volunteer law enforcement officers in the office of the American sheriff: an exploratory nationwide study. Police practice and research: an international journal. 2016. No. 17 (5). P. 448–462. doi: 10.1080/15614263.2015.1031750.

Wolf R., Pepper I., Dobrin A. An exploratory international comparison of professional confidence in volunteer policing. The police journal: theory, practice and principles. 2017. No. 90 (2). Р. 91–106. doi: 10.1177/0032258X16671966.


Переглядів анотації: 471
Завантажень PDF: 200
Опубліковано
2021-02-19
Як цитувати
[1]
Князєв , С., Чернявський , С. і Грібов , М. 2021. Законодавче регулювання оперативно-розшукової діяльності: проблеми та шляхи їх розв’язання . Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 20, 2 (Лют 2021), 8-20. DOI:https://doi.org/10.33270/04202002.8.
Розділ
Законодавче врегулювання правозастосування

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2