Візуальне спостереження за особою, річчю або місцем як засіб протидії торгівлі людьми
Анотація
Мета дослідження полягає у визначенні особливостей застосування візуального спостереження за особою, річчю або місцем у протидії торгівлі людьми. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Основним є загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також їх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів й органів досудового розслідування. Спеціальними методами дослідження, використаними в статті, є: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, моделювання. Для досягнення мети дослідження та оцінювання його результатів було проведено інтерв’ювання та анкетування 200 оперативних працівників. Теоретичний базис дослідження становлять останні наукові праці за обраним напрямом досліджень. Наукова новизна. У статті окреслено ознаки, які становлять юридичний зміст візуального спостереження за особою, річчю або місцем. Розглянуто основні ознаки вчинення торгівлі людьми, що можуть бути виявлені та зафіксовані під час проведення візуального спостереження, а також специфіку застосування цього інструменту в протидії торгівлі людьми. Визначено особливості поведінки осіб, причетних до торгівлі людьми, як об’єктів візуального спостереження. Висновки. Констатовано, що особливості застосування візуального спостереження та його поєднання з іншими оперативно-розшуковими заходами чи негласними слідчими (розшуковими) діями в межах протидії торгівлі людьми залежать від конкретної оперативно-тактичної (слідчої) ситуації. Його може бути застосовано як для фіксації ознак торгівлі людьми (з метою подальшого використання в доказуванні), так і для одержання інформації, що має оперативне (криміналістичне) значення та використовується для прийняття певних організаційних і тактичних рішень. З’ясовано основні завдання, що може бути виконано за допомогою візуального спостереження в межах протидії торгівлі людьми.
Ключові слова: візуальне спостереження; оперативні підрозділи; торгівля людьми; допустимі докази; кримінальне провадження; оперативно-розшукова діяльність.
Завантаження
Посилання
Albul S. Intelligence function of operatively-search activities of the Ukrainian National Police: questions of conceptualization and procdualization. Legal scholarly discussions in the XXI century : collective monograph. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2019. P. 1–19. doi: 10.36059/978-966-397-121-6/1-19.
Atkinson C. Mind the grass! Exploring the assessment of informant coverage in policing and law enforcement. Journal of Policing, Intelligence and Counter Terrorism. 2019. No. 14. Р. 1–19. doi: 10.1080/18335330.2019.1572913.
Azis A., Wahyudi R. Imperfect Victims and an Imperfect Protocol: Reflecting on the Trafficking Experiences
of Indonesian Migrant Fishermen. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 2. P. 156–167. doi: 10.1080/23322705.2020.1691302.
Bales K., Murphy L., Silverman B. How many trafficked people are there in Greater New Orleans?
Lessons in measurement. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 4. P. 375–387. doi: 10.1080/23322705.2019.1634936.
Bekishev А. Specifics of Covert Investigative Activities in Criminal Proceedings. Journal of Advanced Research in Law and Economics. 2020. Vol. 10 (1). P. 58–65. doi: https://doi.org/10.14505//jarle.v10.1(39).08.
Bryant K., Landman T. Combatting Human Trafficking since Palermo: What Do We Know about What Works? Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 2. Р. 119–140. doi: 10.1080/23322705.2020.1690097.
Christopher N. Liability to Deception and Manipulation: The Ethics of Undercover Policing. Journal of Applied Philosophy. 2017. No. 34 (3). Р. 370–388. doi: https://doi.org/10.1111/japp.12243.
Cunha B. R., MacCarron P., Passold J. F., Santos L. W., Oliveira K. A., Gleeson J. P. Assessing police topological efficiency in a major sting operation on the dark web. Scientific Reports. 2020. No. 10 (73). doi: 10.1038/s41598-019-56704-4.
Doychak K., Raghavan C. «No voice or vote»: trauma-coerced attachment in victims of sex trafficking. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 3. P. 339–356. doi: 10.1080/23322705.2018.1518625.
Elliott S., Smith M. Simulating a Multi-agency Approach for the Protection of Trafficked Persons in Migration and Displacement Settings. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 2. P. 168–181. doi: 10.1080/23322705.2020.1690107.
Gibbs D., Aboul-Hosn S., Kluckman M. Child Labor Trafficking within The US: A First Look at Allegations Investigated by Florida’s Child Welfare Agency. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 4. P. 435–449. doi: 10.1080/23322705.2019.1594551.
Gonçalves M., Monteiro I., Matos M. Trafficking in Human Beings: Knowledge of Portuguese College Students. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 4. P. 467–479. doi: 10.1080/23322705.2019.1631622.
Goździak E. Low Hanging Fruit: How Domestic Minor Sex Trafficking Erased Foreign-born Victims of Child Trafficking from Anti-trafficking Efforts in the United States. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 2. P. 226–233. doi: 10.1080/23322705.2020.1691821.
Grabosky Р., Gregor U. Online Undercover Investigations and the Role of Private Third Parties. International Journal of Cyber Criminology. 2019. Vol. 13 (1). P. 38–54. doi: 10.5281/zenodo.3383885.
Грібов М. Л., Черняк А. М. Протидія злочинності оперативними підрозділами правоохоронних органів: поняття та зміст. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 4 (109). С. 37–51. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/13987.
Грібов М. Л. Види візуального спостереження у кримінальному провадженні. Вісник кримінального судочинства. 2016. № 4. С. 11–17.
Грібов М. Л. Криміналістична характеристика протидії візуальному спостереженню за особою під час досудового розслідування. Криміналістичний вісник. 2014. № 2 (22). С. 6–13.
Kruisbergen E. W. Infiltrating organized crime groups. Theory, regulation and results of a last resort method of investigation. 2013. No. 3. Р. 109–136. doi: 10.1007/978-3-319-55973-5_15.
Kruisbergen E. When Other Methods Fail... Infiltrating Organized Crime Groups in the Netherlands. Contemporary Organized Crime : book. Publisher : Springer, 2017. P. 253–278. doi: 10.1007/978-3-319-55973-5_15.
Левченко О. П. Тактические особенности деятельности оперативно-розыскных подразделений в области борьбы с торговлей людьми. Юристъ-правоведъ. 2009. № 4 (35). С. 57–58.
Loftus B., Goold B., Mac Giollabhui S. From a Visible Spectacle to an Invisible Presence: The Working Culture of Covert Policing. British Journal of Criminology. 2015. No. 56. doi: 10.1093/bjc/azv076.
Loftus B. Normalizing covert surveillance: the subterranean world of policing. The British Journal of Sociology. 2019. doi: 10.1111/1468-4446.12651.
Louise A., Baxter A. When the Line between Victimization and Criminalization Blurs: The Victim-Offender Overlap Observed in Female Offenders in Cases of Trafficking in Persons for Sexual Exploitation in Australia. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 3. P. 327–338. doi: 10.1080/23322705.2019.1578579.
McCarthy L. A Gendered Perspective on Human Trafficking Perpetrators: Evidence from Russia. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 1. P. 79–94. doi: 10.1080/23322705.2019.1571302.
Molodikova I. One Step Forward and Two Steps Back: Migration Policy and Human Trafficking in the Russian Federation since the Palermo Protocol of 2020. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 2. P. 141–155. doi: 10.1080/23322705.2020.1690101.
Munro-Kramer M., Beck D., Choi K., Singer R., Gebhard A., Carr B. Human Trafficking Victim’s Service Needs and Outcomes: An Analysis of Clinical Law Data. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 1. P. 95–108. doi: 10.1080/23322705.2019.1574476.
Мирошниченко Ю. М. Негласні слідчі (розшукові) дії: підстави проведення. Правова позиція. 2019. № 2 (23). С. 117–121. doi: https://doi.org/10.32836/2521-6473-2019-2-117-121.
Norwood J. Labor Exploitation of Migrant Farmworkers: Risks for Human Trafficking. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 2. P. 209–220. doi: 10.1080/23322705.2020.1690111.
Никифоряк Л. П., Орлеан А. М. Аналіз судової практики з питань застосування законодавства України щодо протидії торгівлі людьми. Київ : Фенікс, 2019. 120 с.
Павленко С. О. Тактика протидії торгівлі людьми органами Національної поліції України: вітчизняний та зарубіжний досвід. Інтернаука. 2018. № 5 (10). С. 41–55. (Серія «Юридичні науки»). doi: 10.25313/2520-2308-2018-5-4020.
Первій В. Ю. Виявлення та документування злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2019. № 4. С. 236–243. doi: 10.31733/2078-3566-2019-4-236-243.
Погорецький М. А. Застосування провокації в ході негласних розслідувань: питання правомірності. Вісник кримінального судочинства. 2016. № 1. С. 33–42.
Richie-Zavaleta A., Villanueva A., Martinez-Donate A., Turchi R., Ataiants J., Rhodes S. Sex Trafficking Victims at Their Junction with the Healthcare Setting – A Mixed-Methods Inquiry. Journal of Human Trafficking. 2020. No. 6 (1). P. 1–29. doi:10.1080/23322705.2018.1501257.
Schlembach R. Undercover policing and the spectre of «domestic extremism»: the covert surveillance of environmental activism in Britain. Social Movement Studies. 2018. № 17. Р. 1–16. doi: 10.1080/14742837.2018.1480934.
Schultz T., Canning S., Eveleigh E. Posttraumatic Stress, Posttraumatic Growth, and Religious Coping in Individuals Exiting Sex Trafficking. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 3. P. 358–374. doi: 10.1080/23322705.2018.1522924.
Schwarz C., Xing C., Daugherty R., Watt S., Britton H. Frontline Workers’ Perceptions of Human Trafficking: Warning Signs and Risks in the Midwest. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 1. P. 61–78. doi: 10.1080/23322705.2018.1562316.
Сергєєва Д. Б. Напрями використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 2. С. 81–91.
Севрук В. Г. Протидія Національної поліції України злочинам, що вчиняються організованими групами та злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 2 (252). C. 288–293.
Stoklosa H., Miller C., Duke G. & Chisolm-Straker M. A Framework for the Development of Healthcare Provider Education Programs on Human Trafficking Part One: Experts. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 4. P. 388–409. doi: 10.1080/23322705.2019.1584724.
Stoklosa H., Miller C., Duke G., Chisolm-Straker M. A Framework for the Development of Healthcare Provider Education Programs on Human Trafficking Part Two: Survivors. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 4.
P. 410–424. doi: 10.1080/23322705.2019.1635333.
Twis M. Predicting Different Types of Victim-Trafficker Relationships: A Multinomial Logistic Regression Analysis. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 4. P. 450–466. doi: 10.1080/23322705.2019.1634963.
Twis M. Risk Factor Patterns in Domestic Minor Sex Trafficking Relationships. Journal of Human Trafficking. 2020. Vol. 6. Issue 3. P. 309–326. doi: 10.1080/23322705.2019.1627775.
Переглядів анотації: 493 Завантажень PDF: 228
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
