Проблеми звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки

  • М. Грібов

    доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри оперативно-розшукової діяльності Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

    https://orcid.org/0000-0003-2437-5598
  • А. Венедіктов

    кандидат юридичних наук, адвокат Полтавської обласної ради адвокатів, м. Кременчуг

  • Ю. Венедіктова

    адвокат Херсонської обласної ради адвокатів, м. Генічеськ

Анотація

Мета дослідження – визначення можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки іншому суб’єкту, крім колективу підприємства, установи, організації (зокрема, трудовому колективу, сформованому фізичною особою – підприємцем), а також висунення відповідних пропозицій щодо вдосконалення законодавства України. Методологія. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, а саме: системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний (догматичний), статистичний. Наукова новизна здійсненого дослідження полягає в доведенні можливості в межах чинного законодавства звільнити особу від кримінальної відповідальності та передати на поруки трудового колективу, сформованого фізичною особою – підприємцем, а також в обґрунтуванні доцільності збереження інституту звільнення від кримінальної відповідальності. Цей інститут обов’язково має бути в новому Кримінальному кодексі України, що нині знаходиться на стадії активної розробки. Однією з його важливих складових має стати звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки. Водночас у законі слід встановити, що суб’єктом, який бере особу на поруки, може бути колектив юридичної особи або її окремого підрозділу, а також трудовий колектив, сформований фізичною особою – підприємцем (якщо обвинувачений є членом відповідного колективу). Висновки. Перелік суб’єктів поручительства законодавець може розширити, зокрема особами, які заслуговують на довіру й особливу довіру. Звертаючись до суду з клопотанням, вони мають взяти на себе письмові зобов’язання, зміст яких підлягає чіткому законодавчому унормуванню (з обов’язковим переліком конкретних контрольних заходів зі спостереження за поведінкою звільненого від кримінальної відповідальності).

Ключові слова: звільнення; кримінальна відповідальність; поруки; гуманізація; колектив; суб’єкт господарювання; юридична особа; фізична особа; підприємець.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

М. Грібов

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри оперативно-розшукової діяльності Національної академії внутрішніх справ, м. Київ

А. Венедіктов

кандидат юридичних наук, адвокат Полтавської обласної ради адвокатів, м. Кременчуг

Ю. Венедіктова

адвокат Херсонської обласної ради адвокатів, м. Генічеськ

Посилання

Бахуринська О. Поняття «злочинна спільнота»: проблеми правового та кримінологічного визначення. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 1. С. 190‒195. doi: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2020.1.34.

Батлук М. В. Проблема невідповідності довічного позбавлення волі як виду покарання європейським стандартам захисту прав людини та громадянина. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 1. С. 214–217. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-1/52.

Features of Humanization of the Criminal Policy of Kazakhstan: Study of the Possibilities to Increase the Effectiveness of Punishments in the Context of International Experience / [N. Bizhan et al.]. Journal of Advanced Research in Law and Economics. 2018. Vol. 9. No. 5. P. 1604–1610. doi: https://doi.org/10.14505//jarle.v9.5(35).11.

Черненко А. П., Шиян А. П. Щодо права засуджених до довічного позбавлення волі на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким та його забезпечення в Україні. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 2. С. 168–175. doi: 10.31733/2078-3566-2020-2-168-175.

Карпенко О. М., Зеленський Є. С. Феномен наставництва в Національній поліції України. Юридичний науковий електронний журнал. 2020 № 8. С. 280–282. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-8/69.

Катеринчук К. В. Проблеми визначення поняття «шкода здоров’ю особи» у проєкті Кримінального кодексу України. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2021. Т. 32 (71). № 1. С. 95‒99. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.32838/TNU-2707-0581/2021.1/17.

Maculan E., Gil А. The Rationale and Purposes of Criminal Law and Punishment in Transitional Contexts. Oxford Journal of Legal Studies. 2020. Vol. 40. Issue 1. P. 132–157. doi: https://doi.org/10.1093/ojls/gqz033.

Муха С. А. Передумова звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Питання боротьби зі злочинністю. 2019. № 37. С. 134‒150. doi: 10.31359/2079-6242-2019-37-134.

Муха С. О. Правова природа звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки. Вісник Південного регіонального центру Національної академії наук України. 2019. № 18. С. 133–141.

Мирошниченко Н. А., Басалюк Н. В. Покарання за злочини: новий концепт. Актуальні проблеми політики. 2021. № 67. С. 180‒186. doi: https://doi.org/10.32837/app.v0i67.1170.

Острогляд О. В. Сучасний стан законодавчої реалізації кримінально-правової політики. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. 2020. № 8 (21).

С. 111–118. (Серія «Право»). doi: 10.33098/2078-6670.2020.9.21.111-118.

Півненко В. Звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності. Прокуратура. Людина. Держава. 2004. № 6. С. 37‒42.

Podroikina I. A. Exemption from Criminal Liability in Connection with the Settlement with the Injured Party: Issues of Theory and Practice. XVII International Research-to-Practice Conference dedicated to the memory of M. I. Kovalyov. 2020. Р. 151–155. doi: https://doi.org/10.2991/assehr.k.200321.102.

Пузирьов М. С., Сокоринський Ю. В., Боднар І. В. Кримінальна відповідальність за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань: рудимент минулого чи потреба сьогодення? Юридичний бюлетень. 2019. № 11. Ч. 2. С. 205–212. doi: https://doi.org/10.32850/2414-4207.2019.11-2.26.

Романюк В. М. Розуміння звільнення від кримінальної відповідальності через призму соціальної справедливості. Університетські наукові записки. 2020. № 3–4 (75–76). С. 320–328. doi: 10.37491/UNZ.75-76.33.

Шинкарьов Ю. В. Щодо окремих питань звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили корупційні злочини. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. 2016. № 25. С. 115–121. (Серія «Право»). doi: http://doi.org/10.5281/zenodo.400392.

Ющик О. І. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки: теорія та практика. Часопис Київського університету права. 2019. № 4. С. 354–358. doi: https://doi.org/10.36695/ 2219-5521.4.2019.63.


Переглядів анотації: 106
Завантажень PDF: 101
Опубліковано
2021-11-04
Як цитувати
[1]
Грібов , М., Венедіктов , А. і Венедіктова , Ю. 2021. Проблеми звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 119, 2 (Лис 2021), 8-18. DOI:https://doi.org/10.33270/01211192.8.
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають