Сильне душевне хвилювання: поняття та кримінально-правове значення
Ключові слова:
сильне душевне хвилювання, афект, емоції, стрес, усвідомлення, передбачення, вина, психічний стан
Анотація
Констатовано, що невизначеність поняття «сильне душевне хвилювання» в різних галузях науки спричиняє неоднозначне його трактування в кримінальному праві. Визначено, що підставою для пом’якшення відповідальності та покарання за злочини, учинені в стані сильного душевного хвилювання, є спрямованість діянь винуватої особи, яка їй загалом не властива і сформувалася під впливом сильних емоцій, що виникли у провокаційній ситуації. Запропоновано зміни до кримінального законодавства України, пов’язані з необхідністю уточнення норм, у яких використано аналізоване поняття.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 151 Завантажень PDF: 248
Як цитувати
[1]
Veresha, R. 1. Сильне душевне хвилювання: поняття та кримінально-правове значення. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 13, 1 (1), 182-192.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
Авторське право (c) 2017 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.