Злочини у фіскальній сфері: проблеми притягнення до кримінальної відповідальності
Ключові слова:
злочини у фіскальній сфері, кримінальна відповідальність, податок, збір, податкове зобов’язання, податковий компроміс, податкова оптимізація, податкове планування
Анотація
Здійснено юридичний аналіз злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Визначено проблеми, що стосуються притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вказаний злочин. Висвітлено юридичний та економічний аспекти функціонування системи оподаткування в державі, шляхи оптимізації наповнення бюджету, напрями вдосконалення протидії несплаті податків як кримінально-правового, так і фіскального характеру.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 225 Завантажень PDF: 377
Як цитувати
[1]
Khomenko, V. 1. Злочини у фіскальній сфері: проблеми притягнення до кримінальної відповідальності. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 11, 1 (1), 55-71.
Номер
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики
Авторське право (c) 2017 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.