Проблемні питання кваліфікації злочинів, передбачених ст. 209 КК України
Ключові слова:
кошти, здобуті злочинним шляхом, легалізація, фінансова операція, учинення правочину
Анотація
Висвітлено проблемні питання вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, зокрема відносно низки спірних положень законодавства, що використовуються під час кваліфікації діянь, передбачених ст. 209 КК України, яка передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Констатовано факти прорахунків законотворця під час визначення об’єктивної сторони такого складу злочину. З’ясовано дискусійні моменти кримінально-правової характеристики аналізованого складу злочину, а також запропоновано шляхи вдосконалення цієї кримінально-правової норми.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 78 Завантажень PDF: 113
Як цитувати
[1]
ЧернявськийS., ПроцюкO. і ХабчукO. 1. Проблемні питання кваліфікації злочинів, передбачених ст. 209 КК України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 9, 1 (1), 84-95.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
Авторське право (c) 2017 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
