Забезпечення права на повагу до приватного та сімейного життя: регіональний і національний рівні
Анотація
Право на повагу до приватного та сімейного життя закріплене в Конституції України (ст. 32) та Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року (ст. 8) по-різному, тому в сучасній науці конституційного права актуальним є комплексне порівняльне дослідження його змісту.
З огляду на євроінтеграційні процеси, державну політику, спрямовану на гармонізацію праворозуміння та правозастосування, дослідження практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 8 Конвенції слід здійснювати нерозривно з вивченням реалізації та практики захисту права, закріпленого в ст. 32 Конституції України. Комплексність цього завдання полягає в тому, що право на повагу до приватного та сімейного життя контрастує з правом на свободу думки і слова (у ст. 10 Конвенції – право на свободу вираження поглядів).
Для застосування практики Європейського суду з прав людини та Конвенції як джерел права необхідно гармонізувати національне законодавство з Конвенцією. Цей процес має бути поміркованим, науково обґрунтованим і практично спрямованим. Запропоновано конкретні зміни до законодавства для вирішення колізійних питань з порушеної проблематики.
Завантаження
Переглядів анотації: 125 Завантажень PDF: 73
Авторське право (c) 2018 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
