ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПОЛІЦІЄЮ УКРАЇНИ ТА СЛУЖБОЮ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Юрій Ірха

    кандидат юридичних наук, заслужений юрист України,
    начальник відділу ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна

     https://orcid.org/0000-0002-6442-0974
  • Вікторія Колесник

    науковий співробітник ДНДІ МВС України,
    аспірантка Державної наукової установи
    «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії
    правових наук України», м. Київ, Україна

     https://orcid.org/0000-0003-1860-7866
DOI: https://doi.org/10.36486/np.2024.2(64).2

Анотація

У статті проаналізовано законодавство України у сфері охорони навколишнього
природнього середовища та визначено завдання і повноваження Національної поліції
України та Служби безпеки України у сфері забезпечення екологічної безпеки України.
Встановлено, що зазначені правоохоронні органи, у межах компетенції, здійснюють
комплекс гласних і негласних заходів щодо протидії окремим екологічним правопору-
шенням, насамперед кримінальним. Авторами наголошується на необхідності закрі-
плення у вітчизняному законодавстві за Національною поліцією України та Службою
безпеки України статусу суб’єктів забезпечення екологічної безпеки України.
Ключові слова: правове регулювання, національна безпека, екологічна безпека, На-
ціональна поліція України, Служба безпеки України, досудове розслідування, контрроз-
відувальна діяльність, екологічні правопорушення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Юрій Ірха

кандидат юридичних наук, заслужений юрист України,
начальник відділу ДНДІ МВС України, м. Київ, Україна

Вікторія Колесник

науковий співробітник ДНДІ МВС України,
аспірантка Державної наукової установи
«Інститут інформації, безпеки і права Національної академії
правових наук України», м. Київ, Україна


Переглядів анотації: 119
Завантажень PDF: 71
Опубліковано
2025-07-30
Номер
Том 2 № 64 (2024)
Розділ
Статті


Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.