ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ПРАВ НА ОІПР ТА ПОВСТАННЯ: УМОВИ ЇХ ЛЕГІТИМАЦІЇ
Анотація
У статті аналізуються права на опір та повстання, які були сформульовані одними
із перших в історії становлення, формування та розвитку прав людини і громадянина.
Встановлено, що права людини на опір та повстання є наслідком багатовікової
боротьби людей за свої права і свободи, вони легалізують права конкретного народу
в конкретний час, за конкретних підстав чинити опір деспотичній владі і будь-яким
спробам узурпації влади з метою захисту або поновлення конституційного ладу.
Доведено, що право на опір тісно пов’язане із правом на повстання та революцію.
Визначено суб’єкти та об’єкти опору. Проаналізовано теоретичні та нормативні
основи закріплення прав на опір та повстання, зокрема положення конституцій країн
світу.
Обґрунтовано висновок, що право на спротив може легітимно реалізуватись
фізичною особою або народом за умови відсутності та неефективності, а також ви-
черпаності інших політично-правових засобів захисту прав і свобод та форм наро-
довладдя.
Ключові слова: право на опір, право на повстання, революція, демократія,
тиранія, узурпація влади, летітимність, легітимація, народний суверенітет
Завантаження
Переглядів анотації: 116 Завантажень PDF: 104
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

