ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СИСТЕМИ В КОНТЕКСТІ ДОТРИМАННЯ ПРАВ УВ’ЯЗНЕНИХ
Анотація
Анотація. Попри те, що Україна докладає чимало зусиль для гармонізації чинного національного законодавства, яке регулює роботу пенітенціарної системи, з європейським, досі не можна стверджувати, що в нашій країні утримання ув’язнених перебуває на належному рівні. Волонтери, правозахисники, журналісти фіксують порушення, про які також зазначають представники міжнародних моніторингових організацій і український омбудсмен. Причина численних порушень полягає переважно в правозастосуванні, не лише в правовій площині. На жаль, досі наше суспільство остаточно не позбулося радянського спадку в цій сфері щодо стигматизації ув’язнених, ставлення до них як до невиправних людей, права яких захищати не потрібно, та їх усіляких утисків. Така суспільна думка притаманна не лише пересічним громадянам, а й суб’єктам політичних рішень і працівникам пенітенціарних установ. Тому для змін у цій царині передусім необхідно змінювати громадську думку, що забезпечить підґрунтя для таких рішучих кроків, як масштабне фінансування інфраструктури, що дасть можливість привести приміщення пенітенціарних установ у відповідність до чинних стандартів. Також конче важливим є запровадження освітніх і реабілітаційних програм для ув’язнених, які сприяли б їхній ресоціалізації. Задля забезпечення безперервності й систематичності цих змін, ефективного проведення реформ, а не формального декларування необхідним є створення системи постійного моніторингу стану пенітенціарних установ, дотримання прав ув’язнених представниками міжнародних організацій. Водночас це продемонструє міжнародній спільноті серйозну готовність України виправляти наявні хиби в окресленій царині.
Ключові слова: пенітенціарна система України; права ув’язнених; права людини та громадянина; захист прав і свобод; порушення прав і свобод; позбавлення волі; реабілітація засуджених.
Завантаження
Переглядів анотації: 58 Завантажень PDF: 62
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

