ПРОТИДІЯ ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ
Анотація
Анотація. Метою статті є аналіз механізмів протидії терористичній діяльності на території України в умовах збройного конфлікту. Використано загальнонаукові методи формальної логіки (аналізу, синтезу, дедукції, індукції, аналогії, абстрагування та моделювання), за допомогою яких висвітлено механізм протидії терористичній діяльності на території України в умовах збройного конфлікту. Визначено поняття терористичної діяльності як виду кримінально протиправної діяльності, яка спрямована проти громадської безпеки або міжнародного правопорядку й на досягнення політичної мети шляхом насильницького примусу. Тероризм в умовах збройного конфлікту в Україні слід ототожнювати з терористичною діяльністю за смисловим значенням, позаяк в умовах протидії такому негативному явищу істотні ознаки обох понять фактично збігаються, а тому ототожнюють обсяги їхнього змісту. Також встановлено, що деякі країни та міжнародні інституції мають арсенал апробованих механізмів протидії злочинам, пов’язаним із терористичною діяльністю, зокрема на міжнародному рівні, а також продовжують роботу з визначення найефективніших напрямів цієї діяльності, усунення суперечностей та неузгодженостей. Для належного закріплення доказів щодо підготовки до вчинення терористичного акту запропоновано перелік дій уповноважених осіб під час імітування обстановки злочину як форми контролю за вчиненням злочину, а саме: підготовка й оформлення всіх процесуальних документів; прийняття рішення про використання несправжніх (імітаційних) засобів; безпосереднє проведення негласних слідчих (розшукових) дій з належним фіксуванням технічними засобами; процесуальне оформлення результатів, встановлення та затримання підозрюваних у вчиненні злочину.
Ключові слова: тероризм; терористична діяльність; терористичний акт; злочин; протидія; кримінальне провадження; досудове розслідування; негласні слідчі (розшукові) дії.
Завантаження
Переглядів анотації: 82 Завантажень PDF: 53
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

