УГОДИ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ: ДОКТРИНАЛЬНІ ЗАСАДИ, СУДОВА ПРАКТИКА, СТАНДАРТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
Анотація
Анотація. Статтю присвячено комплексному дослідженню інституту угод у кримінальному процесі України з акцентом на доктринальні засади, практику національних судів і стандарти Європейського суду з прав людини. Зазначено, що угоди є виявом диспозитивності в публічно-правовому провадженні, однак їх допустимість і справедливість залежать від наявності надійних процесуальних гарантій. На підставі аналізу положень Кримінального процесуального кодексу України розмежовано види угод, окреслено етапи ініціювання переговорів, фіксації умов і судового контролю, визначено мінімальні вимоги до перевірки добровільності та поінформованості учасників, обов’язок суду встановити фактичну основу домовленості й належно мотивувати рішення про затвердження або відмову. Увагу зосереджено на ролі потерпілого, питаннях пропорційності наслідків угоди та застереженнях від прихованого тиску в переговорах. Запропоновано процесуальні фільтри у форматі стандартизованих контрольних переліків питань для суду, прокурора та захисника, які охоплюють перевірку добровільності волевиявлення, реальності й ефективності правничої допомоги, достатності кореспондуючих доказів, адекватності відшкодування шкоди, дотримання балансу приватного й публічного інтересів, а також повноти та належності судової мотивації. У статті виокремлено специфіку укладення та судового розгляду угод щодо застосування кримінально-правових заходів до юридичних осіб: визначено вимоги до підтвердження корпоративної волі та представництва, оцінки конфлікту інтересів, доступу до матеріалів, пропорційності заходів і можливого впливу на права акціонерів, працівників і кредиторів. На матеріалі релевантних прецедентів Європейського суду з прав людини сформульовано критерії доброчесності угоди: добровільна й усвідомлена відмова від процесуальних прав, ефективна допомога захисника, відсутність примусу, реальний судовий контроль, перевірка фактичної основи й відповідність публічному інтересу. Узагальнено проблемні аспекти правозастосування в національній практиці, запропоновано адресні зміни до законодавчого регулювання і до підходів судів, спрямовані на підвищення передбачуваності, прозорості та якості правосуддя під час укладення та затвердження угод.
Ключові слова: угода про визнання винуватості; угода про примирення; кримінальний процес; право на справедливий суд; диспозитивність; змагальність; рівність сторін; судовий контроль; досудове розслідування.
Завантаження
Посилання
Alchourrón, C.E. (2012). On law and logic. The logic of legal requirements: Essays on defeasibility (pp. 39-52). Oxford: Oxford University Press. Retrieved from https://academic.oup.com/book /1436/chapter/140806798
Barak, A. (2022). Judicial discretion. Kyiv: Center for Educational Literature. Retrieved from https://jurkniga.ua/contents/sudeyskoe-usmotrenie.pdf
Basysta, I.V. (2017). Practical problems of concluding reconciliation agreements in criminal proceedings. Journal of Criminal Procedure, 1, 11-19. Retrieved from https://dspace.lvduvs.edu.ua /bitstream/1234567890/5386/1/%D0%91%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%20vkc_2017_1_3.pdf
Bernaziuk, Ya. (2019). The concept and criteria of the motivation of a judicial decision as a guarantee of compliance with the rule of law. Judicial Power of Ukraine. Retrieved from https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/635136/
Blank, H., & Nestler, S. (2008). How many hindsight biases are there? Cognition, 106(3), 1408-1440. DOI: 10.1016/j.cognition.2007.07.007
Bourgeois-Gironde, S., & Giraud, R. (2009). Framing effects as violations of extensionality. Theory and Decision, 67(4), 385-404. DOI: 10.1007/s11238-009-9133-7
Chumak, K. (2016). Concluding a reconciliation agreement: Grounds, content, parties. Scientific Journal of the National Academy of the Prosecutor’s Office of Ukraine, 4, 186-195. Retrieved from https://napu.com.ua/uk/chasopis-napu/
Hloba, M. (2020a). Types of reconciliation agreements in criminal proceedings. Entrepreneurship, Economy and Law, 8, 269-273. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.8.44
Hloba, M.M. (2020b). On recognizing release from criminal liability due to reconciliation with the victim as a type of reconciliation agreement. Law and Society, 5, 148-154. DOI: 10.32842/2078-3736/2020.5.21
Hvozdetskyi, V.D., & Liash, A.O. (2020). Reconciliation agreement in criminal proceedings: Selected issues of legal regulation and practice. Journal of the National University "Ostroh Academy". Series "Law", 1(21). Retrieved from http://lj.oa.edu.ua/articles/2020/n1/20hvdtpv.pdf
Leliak, O.O. (2015). Plea agreement in the criminal process of Ukraine. Candidate's thesis. Kyiv. Retrieved from https://uacademic.info/ua/document/0415U005665
Lyzak, Ya.V. (2014). The role of the prosecutor in concluding reconciliation and plea agreements. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series "Legal Sciences", 1(3), 226-231. Retrieved from https://lj.journal.kspu.edu/index.php/lj/issue/archive
Paliukh, L. (2019). Problems of qualification of deliberate non-fulfilment by a convict of reconciliation or plea agreements. Entrepreneurship, Economy and Law, 4, 217-221. Retrieved from https://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/4/42.pdf
Podolian, Yu.O., & Savytska, S.L. (2025). Judgment based on a plea agreement: Practice and problematic aspects. DICTUM FACTUM, 1(17), 273-279. DOI: 10.32703/2663-6352/2025-1-17-273-279
Pohoretskyi, M.A. (2025a). Judicial control in ensuring fair and admissible proof in the criminal process of Ukraine. Analytical and Comparative Jurisprudence, 4(3), 269-279. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.04.3.40
Pohoretskyi, M.A. (2025b). Novelties of the Criminal Procedure Code of Ukraine during martial law: Problematic issues. Law and Society, 3(2), 248-262. DOI: 10.32842/2078-3736/2025.3.2.35
Pohoretskyi, M.A., & Serhieieva, D.B. (2017). Problematic issues of exercising the procedural status of a victim in criminal proceedings. Naukovyi Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Law "Series", 46(2), 118-123. Retrieved from https://dspace2.uzhnu.edu.ua/items/08598282-ac04-4671-b955-b7e94ef07673
Sirotkina, M. (2020). Initiating a reconciliation agreement in criminal proceedings. Entrepreneurship, Economy and Law, 8, 291-296. DOI: 10.32849/2663-5313/2020.8.48
Trekke, A.S. (2018). Criminal proceedings based on a plea agreement. Candidate's thesis. Irpin. Retrieved from https://www.nusta.edu.ua/wp-content/uploads/2016/11/dis-ilovepdf-compressed.pdf
Turman, N. (2017). The concept and significance of a reconciliation agreement in the criminal process of Ukraine. Entrepreneurship, Economy and Law, 12, 273-277. Retrieved from https://pgp-journal.kiev.ua/archive/2017/12/58.pdf
Turman, N. (2018a). Main elements of the content of a reconciliation agreement. Entrepreneurship, Economy and Law, 9, 256-260. Retrieved from https://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/9/48.pdf
Turman, N. (2018b). Procedural and legal aspects of concluding a reconciliation agreement in the criminal process of Ukraine. National Law Journal: Theory and Practice, 3(31), 132-136. Retrieved from https://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/2018/3/part_1/31.pdf
Velykodnyi, D.V. (2015). Mediation as a way to improve the plea reconciliation agreement in criminal proceedings. Law and Society, 6.2(3), 132-136. Retrieved from https://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/ 2015/6_2_2015/part_3/26.pdf
Yurkova, H.V. (2013). Proceedings with reconciliation of the parties in the criminal procedural law of Ukraine: A comparative analysis. Law and Society, 6, 367-370. Retrieved from https://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN& IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FPis_2013_6.2_87.pdf
Переглядів анотації: 112 Завантажень PDF: 174
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

