КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЛОБІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКОРДОННІЙ ПРАКТИЦІ

Анотація

Анотація. Статтю присвячено комплексному порівняльному аналізу моделей законодавчого регулювання лобістської діяльності з погляду їх історичної еволюції, інституційного дизайну та відповідності сучасним міжнародним стандартам. Використовуючи порівняльно-правові, історико-правові, функціональні та системні методи, у дослідженні виокремлено універсальні критерії оцінки ефективності законодавства про лобіювання: ступінь формалізації правових норм, широта охоплення суб’єктів, рівень процедурної прозорості й надійність механізмів нагляду та санкціонування. Англосаксонська модель демонструє найвищий рівень відкритості через обов’язкові реєстри лобістів, щоквартальні або щомісячні звіти про діяльність і незалежні наглядові органи, уповноважені застосовувати адміністративні та кримінальні санкції. Традиційна континентальна модель, характерна для багатьох європейських юрисдикцій до початку 2000-х років, навпаки, спиралася переважно на інструменти «м’якого права» – етичні кодекси, парламентські правила процедури та фрагментовані антикорупційні закони, що призводило до вузького охоплення регулювання та слабкого правозастосування. Однак дослідження вбачає помітну тенденцію до зближення цих двох моделей. Під впливом гучних лобістських скандалів, вимог громадськості щодо підзвітності та нормативного тиску з боку міжнародних організацій дедалі більше континентальних держав починають застосовувати жорсткі правові рішення, зокрема Франція, Німеччина та Ірландія, які нещодавно запровадили обов’язкові реєстри прозорості, всеосяжні зобов’язання щодо розкриття інформації та градуйовані режими санкцій. На основі цього порівняльного аналізу в статті сформульовано концептуальний план реформи українського законодавства про лобіювання. Упровадження окреслених заходів легітимізує лобіювання як демократичний канал представництва інтересів і зміцнить довіру громадськості до державних інститутів. Отже, висвітлене дослідження усуне прогалину в українській юридичній науці, систематизуючи глобальні регуляторні підходи до лобіювання, визначаючи їхні сильні та слабкі сторони та використовуючи найкращі практики для реформування вітчизняного законодавства.

Ключові слова: лобізм; правове регулювання; англосаксонська модель; континентальна модель; прозорість; реєстр лобістів; Україна.