Службове сумісництво поліцейських: сучасний стан і напрями вдосконалення

Анотація

Анотація. У сучасних умовах трансформації системи публічної безпеки питання правового регулювання обмежень службового сумісництва поліцейських набуває практичної значущості через збільшення навантаження на кадровий потенціал, економічні чинники, а також внесені законодавчі зміни, які формалізували окремі види дозволеної діяльності, не усунувши системних проблем реалізації цього інституту. Метою дослідження є аналіз сучасного стану службового сумісництва поліцейських, виявлення ключових правових, організаційних і соціально-економічних проблем, що виникають у зв’язку з чинним регулюванням, та пропозиції щодо практичних напрямів удосконалення правового механізму. Застосовано нормативно‑правовий аналіз, системно‑структурний підхід, догматичний метод, порівняльно‑правовий аналіз національних і міжнародних практик, а також формально‑логічний метод для уточнення поняття службового сумісництва. Встановлено, що чинне законодавство формально дає змогу поєднати службу з обмеженим переліком видів оплачуваної діяльності, проте цей перелік є вузьким і не відповідає загальним підходам до регулювання сумісництва для інших категорій публічних службовців. Виявлено відсутність єдиних критеріїв відбору осіб для сумісництва, стандартів підготовки й методичного забезпечення, що призводить до нерівномірного застосування практики в правоохоронних органах. Аналіз засвідчив, що формальне включення педагогічної діяльності до переліку дозволених видів не вирішило питання службового сумісництва поліцейських, а лише закріпило наявну практику. Порівняльний аналіз міжнародних практик виявив ефективні інструменти регулювання, зокрема чіткі професійні стандарти, системи обліку часу та прозорі процедури погодження сумісництва, яких немає в національній практиці. На основі виявлених проблем сформульовано конкретні рекомендації щодо змін до Закону України «Про Національну поліцію», доцільності визначення чіткого переліку дозволених і заборонених видів діяльності, включення питань етики, конфлікту інтересів, запобігання корупції до програм підготовки та підвищення кваліфікації поліцейських, підвищення рівня матеріального забезпечення поліцейських для зменшення потреби в додатковій оплачуваній діяльності. Також запропоновано встановити критерії допустимості сумісництва. Окреслені заходи спрямовано на підвищення прозорості процедур службового сумісництва, зменшення ризиків конфлікту інтересів й оптимізацію кадрових ресурсів поліції, що може бути використано під час розроблення законодавчих актів, відомчих нормативно-правових актів і кадрових процедур у поліції та інших правоохоронних органах.

Ключові слова: службове сумісництво; поліцейський; оплачувана діяльність; правове регулювання; конфлікт інтересів; педагогічна діяльність; антикорупційні обмеження.