Ефективна комунікація як чинник підвищення довіри громадян до поліції

Анотація

Анотація. У статті здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження ролі ефективної комунікації у формуванні довіри громадян до Національної поліції України. Висвітлено сутність комунікативної компетентності працівників поліції як інтегральної професійної якості, що поєднує мовленнєві, психологічні, соціокультурні й етичні компоненти. Узагальнено основні наукові підходи до структури комунікативної компетентності, визначено чинники, які зумовлюють особливості взаємодії поліцейського з громадянами. Визначено вплив стильових, поведінкових і мовленнєвих аспектів службового спілкування на рівень сприйняття легітимності поліції населенням. У статті наведено результати двох анкетних досліджень: опитування громадян щодо рівня довіри до поліції та опитування курсантів щодо якості комунікативної підготовки. Отримані дані засвідчують, що ключовими чинниками довіри громадян є професіоналізм, чесність, відсутність корупції та стиль спілкування працівників поліції. Курсанти своєю чергою визнають критичну важливість комунікативної компетентності й потребу в посиленні практико орієнтованої підготовки. На підставі аналізу теоретичних положень і результатів анкетування запропоновано практичні напрями підвищення комунікативної компетентності поліцейських: удосконалення базової поліцейської освіти; проведення психологічних тренінгів; використання методів деескалації конфліктів; запровадження медіації та принципів community policing; підвищення рівня відкритості й прозорості діяльності поліції. Отримані результати засвідчують, що комунікативна компетентність є одним з визначальних чинників формування довіри до поліції та важливою умовою ефективної реалізації правоохоронних функцій в демократичному суспільстві.

Ключові слова: комунікативна компетентність; Національна поліція; довіра громадян; ефективна комунікація; деескалація; медіація; community policing; професійна підготовка поліцейських.