Адміністративна відповідальність за лобіювання в Україні: порівняльно-правовий аналіз

Анотація

Анотація. У статті комплексно досліджено адміністративно-правові засади лобіювання в Україні з акцентом на його значенні як інструменту легітимного впливу суб’єктів бізнесу та громадянського суспільства на процеси нормотворення і формування державної політики. Обґрунтовано, що лобіювання є невіддільним атрибутом демократичної правової держави, оскільки сприяє прозорості, підзвітності та передбачуваності публічних рішень. Здійснено детальний аналіз положень Закону України «Про лобіювання» 2024 року та нормативно-правових актів, спрямованих на його реалізацію, зокрема Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання, а також статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлюють відповідальність за незаконне здійснення лобіювання. Окремо досліджено правовий статус учасників лобістської діяльності: лобіста як суб’єкта представництва комерційних інтересів, бенефіціара як ініціатора лобістської діяльності та органу державної влади або місцевого самоврядування як об’єкта лобіювання. Висвітлено їхні права та обов’язки, порядок взаємодії, а також правові обмеження, спрямовані на запобігання конфлікту інтересів, недоброчесного впливу й корупційних ризиків. Визначено роль Реєстру прозорості як ключового інструменту забезпечення публічності, відкритості та контролю за діяльністю лобістів. Проаналізовано систему адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері лобіювання, включно зі здійсненням лобіювання особою, яка не набула статусу суб’єкта лобіювання, або статус якої припинено чи зупинено, а також неподанням або несвоєчасним поданням звітів до Реєстру прозорості. Наголошено, що така система спрямована на забезпечення правової визначеності, прозорості діяльності та недопущення перетворення лобіювання на механізм тіньового впливу на державні інституції. Здійснено порівняльно-правовий огляд міжнародних моделей регулювання лобіювання, зокрема в США, Канаді, Австралії та державах-членах ЄС. Визначено, що українські підходи загалом відповідають світовим демократичним стандартам, проте потребують подальшого вдосконалення в напрямах посилення ефективності державного контролю, розширення механізмів прозорості та підвищення превентивного компонента правового регулювання. Сформовано висновок, що етичне й ефективне регулювання лобіювання в Україні сприятиме зміцненню довіри до публічної влади, розвитку демократії участі та мінімізації корупційних ризиків у процесі ухвалення державних рішень.

Ключові слова: лобіювання; адміністративна відповідальність; корупційні ризики; правове регулювання; публічна політика; міжнародний досвід.