Генеза протидії корисливим злочинам, вчинюваним військовими службовими особами в періоди дії правового режиму воєнного стану
Анотація
Анотація. Розвиток протидії корисливим військовим злочинам відбувається поетапно. На кожному з етапів простежується взаємозалежність між рівнем загрози державі, наявністю та інтенсивністю бойових дій і ступенем регулювання діяльності відповідних державних інституцій. Виокремлюють поняття військового злочину; формують категорію корисливого військового злочину, вчинюваного військовою службовою особою, предметом якого були кошти, призначені на військові потреби (тобто ці кошти визначено як окремий, специфічний предмет військового злочину); запроваджують перші окремі військово-кримінальні правові акти з утворенням постійних військ у державі. З появою постійних військ військове майно і зброя, належні державі, передавали військовослужбовцю фактично в «управління». Тож виникає потреба в регламентації поводження із цим майном і встановленні покарань за протиправні дії з ним. Уводять тілесні покарання для військовослужбовців, що вкрали зброю; виокремлюють окремі види злочинів проти військового майна, а також діяння, пов’язані зі зловживанням по службі, злочини начальників проти підлеглих. Здійснюють систематизацію норм військового права, групують кримінальні правопорушення, учинених військовослужбовцями, диференціюють покарання залежно від ступеня провини. Покарання за розкрадання та інші протиправні дії щодо військового майна поширено і на цивільних осіб, які розкрадали або придбавали викрадене казенне майно, а також брали участь у розтраті військовими державних грошей. Розширили коло суб’єктів військових злочинів. Сформовано висновок про загальну тенденцію: що дорожче ставало для держави військове майно, а також ведення війни й підготовка до бойових дій, то ретельніше удосконалювали й регламентували його обіг і контроль. Водночас точніше визначали види відповідальності за заволодіння військовим майном (спорядженням, грошима, продуктами) шляхом зловживання службовим становищем.
Ключові слова: корисливі військові злочини; військові службові особи; генеза протидії; нормативне регулювання.
Завантаження
Посилання
Bershov, H.Ye. (2024). Theoretical, legal and praxeological foundations of the use of special knowledge in the investigation of military crimes. Doctor's thesis. Kharkiv.
Code of Criminal and Correctional Punishments (1845). (n.d.). uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki
Code of Laws of King Casimir Jagiellovich, given to Lithuania on February 29. (1468). constitutions.ru. Retrieved from http://constitutions.ru/?p=5208
Criminal Code of the Russian Empire (1903). (n.d.). uk.wikipedia.org. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki
Demianovskyi, V.V. (2021). Genesis of criminal liability for the appropriation, seizure of military property by abuse of official position, committed by a military official. Current problems of domestic jurisprudence, 5, 76-80. DOI: 10.15421/392202
Demianovskyi, V.V. (2024). Fundamentals of the methodology for investigating the appropriation, seizure of military property by abuse of official position, committed by a military official. Candidate's thesis. Lviv.
Hrushevskyi, M.S. (1991). History of Ukraine-Rus. (Vol. 1). Kyiv: Nauk. Dumka.
Hryshchuk, V.K. (1992). Codification of criminal legislation of Ukraine: problems of history, methodology and theory. Doctor's thesis. Kyiv.
Karpenko, M.I. (2018). Crimes against the established order of military service (military crimes): theoretical and applied aspects. V. Matviichuk (Ed.). Kyiv: National Academician of Administrative Sciences.
Kaznacheieva, D.V. (2018). Military crime: analysis and forecasting. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine, 2(19), 132-140. Retrieved from https://dspace.univd.edu.ua/server/api/ core/bitstreams/b1f6c8a6-c0bc-476b-800f-3c993d0773ab/content
Kharytonov, S.O. (2019). Military crimes: concept, system and qualification problems. Doctor's thesis. Kharkiv.
Krypiakevych, I., & Hnatevych, B. (1992). History of the Ukrainian Army (from the princely times to the 20s of the 20th century) (4th ed.). Lviv: Svit.
Liubovets, O. (2019). The October Revolution of 1917: Attempts by All-Russian Socialist Parties to Deprive the Bolsheviks of Power. Ethnic History of the Peoples of Europe, 58. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Liubovets_Olena/Zhovtnevyi_perevorot_1917_roku_sproby_zahalnorosiiskykh_pozbavyty_bilshovykiv_vlady.pdf?PHPSESSID=c6bkhai7egmgh5qul8gl1kl781
Nahornyi, V.V. (2016). "Code of Criminal and Correctional Punishments" of 1845 in the context of criminalizing the actions of followers of religious movements of Orthodox origin. Forum of Law, 2, 124-129. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2016_2_20
Senko, M. (2000). Historical aspects of criminal liability for unauthorized abandonment of a unit or place of service. Visnyk Lviv University. Series "Yurydychna", 35, 377-384.
Shemshuchenko, Yu.S. (Eds.). (2001). Criminal code of the Ukrainian SSR 1922. Legal encyclopedia. (Vol. 3). Kyiv: Ukr. encyclo. named after M.P. Bazhan.
Statute of military, artillery and other affairs related to military science. (1607). (n.d.). wikipedia.org. Retrieved from https://wikipedia.org/wiki
The Council Code (1649). (n.d.). resource.history.org.ua. Retrieved from http://resource.history.org.ua/cgi
The rights under which the Little Russian people are judged (1743). (n.d.). history. org.ua. Retrieved from http://history. org.ua/LiberUA/966-02-0202-4/966-02-0202-4.pdf
Tykhonova, O.V. (2009). Criminal liability for violation of legislation on the budget system of Ukraine. Candidate's thesis. Kyiv.
Yablonskis, K. (Ed.). (1960). Statute of the Grand Duchy of Lithuania of 1529. Mn.: Acad. of Sciences of the Belarusian Soviet Socialist Republic.
Yavornytskyi, D.I. (1990). History of the Zaporizhian Cossacks. (Vol. 1). Lviv: Svit.
Переглядів анотації: 9 Завантажень PDF: 12
