Злочини у сфері надання професійної правничої допомоги: особливості предмета доказування
Анотація
допомоги: особливості предмета доказування
Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз злочинів у сфері надання професійної правничої допомоги крізь призму особливостей предмета доказування в кримінальних провадженнях цієї категорії. Висвітлено специфіку таких кримінальних правопорушень як об’єкта криміналістичного та кримінального процесуального дослідження, з огляду на їх підвищену суспільну небезпечність, зумовлену потенційним впливом на реалізацію права на захист, доступ до правосуддя та довіру до інститутів правничої професії. Узагальнено доктринальні підходи до розуміння предмета доказування як системи юридично значущих обставин, визначених ст. 91 КПК України, обґрунтовано необхідність його індивідуалізації залежно від диспозиції відповідної норми КК України та професійного контексту вчинення діяння. Запропоновано класифікацію злочинів у сфері надання професійної правничої допомоги за підгрупами, що відрізняються суб’єктним складом, способом посягання та механізмом заподіяння шкоди, висвітлено, як ці відмінності впливають на межі доказування та допустимість доказів. Доведено, що предмет доказування в таких провадженнях має комплексний і багаторівневий характер. Запропоновано авторську структуризацію предмета доказування для цієї категорії кримінальних проваджень за основними блоками: обставини події; обставини спеціального професійного статусу суб’єкта; обставини суб’єктивної сторони; обставини порушення процедур та їх істотності; обставини шкоди і причинового зв’язку, а також окреслено криміналістично значущі відомості, що орієнтують розслідування. Сформульовано висновок, що запропонована модель сприяє підвищенню повноти та якості доказування, оптимізації планування розслідування і формуванню практико орієнтованих рекомендацій із забезпеченням балансу між невідворотністю відповідальності та гарантіями незалежності правничої діяльності.
Ключові слова: правнича допомога; предмет доказування; право на захист; захисник особи; втручання в діяльність.
Завантаження
Посилання
Ablamskyi, S.Ye., & Koniushenko, Ya.Yu. (2022). Peculiarities of proof in criminal proceedings on economic criminal offenses. Legal Novels, 18, 205-212. DOI: 10.32847/ln.2022.18.30.
Bondar, V.S. (2025). Subject of proof in criminal proceedings initiated on the basis of terrorist acts. New Ukrainian Law, 3, 162-176. DOI: 10.51989/NUL.2025.3.21
Borusovskyi, M.V. (2021). Fundamentals of investigation technique of abuse of power or official position judges during justice execution. Candidate's thesis. Lviv. Retrieved from: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/3734/1/boruusovskiy_d.pdf
Chornous, Yu.M., & Dulskyi, O.L. (2023). Methodological and forensic providing of collection of evidence in criminal proceedings. New Ukrainian Law, 4, 191-198. DOI: 10.51989/NUL.2023.4.25
Husieva, V.O., & Romanauskas K.A. (2025). Mechanism for Committing Crimes in the Field of Professional Legal Assistance. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 110(3), 131-140. DOI: 10.32631/v.2025.03.11.
Khrystova, Yu.V. (2024). Current issues of information and analytical provision of combating criminal offenses against justice in modern conditions. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 10(38), 317-329. DOI: 10.52058/2786-5274-2024-10(38)-317-329
Kovalenko, A.V. (2024). Forensic doctrine on the collection, examination, and use of evidence in criminal proceedings. Kyiv: Alerta. Retrieved from https://rep.dnuvs.ukr.education /handle/123456789/3916
Kushnir, S.S. (2024). Peculiarities of the subject of proof in criminal proceedings about crimes related to the illegal acquisition of property of an enterprise, institution, or organization. Scientific Bulletin of Public and Private Law, 1, 145-154. DOI: 10.32844/2618-1258.2024.1.23
Pchelina, O.V. (2020). Circumstances to be clarified during the investigation of criminal offenses and their place in the structure of a separate forensic methodology. Subcarpathian Law Herald, 12, 177-183. DOI: 10.32837/pyuv.v0i2(31).590
Pchelina, O.V., & Neviadovskyi, V.O. (2023). Circumstances to be ascertained during the pre-trial investigation of high-profile criminal offenses against the will, honor and dignity of a person. Analytical and Comparative Jurisprudence, 3, 376-381. DOI: 10.24144/2788-6018.2023.03.68
Romaniuk, V.V. (2023). Subject of evidence in criminal proceedings regarding economic crimes. Scientific Perspectives, 2(32), 413-422. DOI: 10.52058/2708-7530-2023-2(32)-413-422
Salamakha, V.R. (2024). Subject of evidence in criminal offences against person life and health. Bulletin of Criminological Association of Ukraine, 33(3), 396-405. DOI: 10.32631/vca.2024.3.36
Shepitko, M.V. (2020). Criminal legislation trends in Ukraine (evidence from crimes against justice. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 27(2), 131-141. DOI: 10.37635/jnalsu.27(2).2020.131-141
Timofieieva, L.Yu. (2022). Criminal offenses against justice and practice European Court of Human Rights. Law and Public Administration, 2, 141-146. DOI: 10.32840/pdu.2022.2.19
Vapnіarchuk, V.V. (2018). Theoretical foundations of criminal procedural proof. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/15384
Переглядів анотації: 11 Завантажень PDF: 16
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
