Теоретико-праксеологічні аспекти залучення спеціаліста-поліграфолога до верифікації показань у кримінальному провадженні
Анотація
Анотація. У статті представлено ґрунтовне дослідження теоретичних і практичних аспектів використання поліграфа для перевірки правдивості показань у кримінальному провадженні. Автор доводить наукову доцільність цього методу, спираючись на концепцію «ідеальних слідів» (слідів пам’яті). У межах статті ці сліди трактовано як суб’єктивні відображення подій злочину у свідомості людини. Основна теза полягає в тому, що приховану інформацію можна виявити й об’єктивно зафіксувати через аналіз психофізіологічних реакцій опитуваної особи під час тестування. Увагу зосереджено на системному аналізі трансформації українського законодавства та судової практики. Зокрема, розглянуто зміни в Кримінальному процесуальному кодексі України (крізь призму ст. 99), що формують правові передумови для інтеграції висновків спеціалістів-поліграфологів у систему засобів доказування як повноцінних документів-доказів. У роботі проаналізовано динаміку судових рішень за період 2024–2025 років. Встановлено перехід від парадигми системного заперечення результатів психофізіологічних досліджень до формування жорстких критеріїв їхньої методологічної та процесуальної відповідності встановленим національним стандартам. Дослідження судових ухвал дало змогу виокремити ключові чинники легітимізації результатів тестування в судовому процесі. До них належить не лише безумовна добровільна згода підекспертної особи, а й високий рівень процесуальної якості відповідних клопотань, а також обов’язкове залучення сертифікованих фахівців, які діють у межах затверджених методик. Важливим аспектом наукового пошуку є висвітлення ролі передтестової бесіди. Аргументовано, що цей етап є фундаментальною гарантією об’єктивності дослідження та дієвим запобіжником проти будь-якого маніпулятивного впливу на результати опитування. Узагальнення результатів дослідження дало змогу констатувати, що, попри дискусійність питання про пряме доказове значення поліграфа, він є дієвим інструментом тактичного забезпечення досудового розслідування. Встановлено, що результати інструментальної діагностики приховування інформації надають можливість слідчому та стороні обвинувачення ефективно корегувати вектор розслідування, формувати обґрунтовані криміналістичні версії та оптимізувати планування слідчих (розшукових) дій, суттєво підвищуючи їхню результативність.
Ключові слова: поліграф; криміналістична тактика; спеціаліст; допит; досудове розслідування; кримінальне провадження.
Завантаження
Посилання
Chornous, Yu.M. (2017). Forensic Support for Crime Investigation. Vinnytsia: Nilan-LTD.
Hradun, S.A. (2025). Legal and Scientific Foundations of Polygraph Use in Criminal Proceedings. Doctor's thesis. Kropyvnytskyi.
Kolisnichenko, V.V. (2019). Legal Support for the Use of Polygraph in Criminal Proceedings. Comparative and Analytical Law, 6, 457-459. DOI: 10.32782/2524-0390/2019.6.115
Kurman, O.V., & Balybina, A.R. (2024). Use of Polygraph in the Investigation of Criminal Offenses: Problems of Tactics and Legal Regulation. Analytical and Comparative Jurisprudence, 2, 686-691. DOI: 10.24144/2788-6018.2024.02.114
Makarova, O.P., & Matiushenko, O.S. (2025). Polygraph in Forensics: Theoretical, Legal, and Practical Aspects. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine, 34(1), 327-344. DOI: 10.32631/vca.2025.1.23
Melton, G.B., Petrila, J., Poythress, N.G., Slobogin, C., Otto, R.K., Mossman, D., & Condie, L.O. (2018). Psychological evaluations for the courts: A handbook for mental health professionals and lawyers. The Guilford Press (4th ed.), (pp. 3-24). Retrieved from https://www.guilford.com/ excerpts/melton.pdf?t=1
Morozova, T.R. (2023). Methodology for Detecting Hidden Information in Polygraph Research. O.M. Morozov (Ed.). Kyiv: Alerta.
Morozova, T.R., & Morozov, O.M. (2020). Subjectivity as a prerequisite for the qualitative development of polygraphology in Ukraine. Information Security of the Person, Society, State, 1-3(28-30), 90-98. Retrieved from https://journals.uran.ua/ispss/article/view/260104/256494
Motliakh, O.I. (2021). Admissibility and evidentiary essence of the results of psychophysiological research using a polygraph. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 3(120), 7-15. DOI: 10.33270/01211203.7
Nazarov, O.A. (2015). Problems of Polygraph Use in the Activities of Internal Affairs Bodies of Ukraine Regarding Counteracting Crimes. Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 3, 189-197. Retrieved from https://elar.navs.edu.ua/jspui/handle/123456789/505
Rohatiuk, I.V. (2014). Use of Polygraph in Criminal Proceedings: Domestic and Foreign Experience. Forensic Herald, 2(22), 85-90. Retrieved from https://elar.navs.edu.ua/server/api/core/ bitstreams/86d57ca5-3f08-4c86-8885-d0191538cef7/content
Sakovskyi, A., & Ploskonos, A. (2021). Use of Special Knowledge During Interrogation of Members of Organized Crime Groups and Criminal Organizations. Enterprise, Economy and Law, 5, 268-272. DOI: 10.32849/2663-5313/2021.5.44
Senchenko, N.M., & Fedorenko, D.V. (2025). Polygraph and its Evidentiary Value. Academic Visions, 44, 1-6. DOI: 10.5281/zenodo.15882519
Udalova, L.D. (2005). Theory and Practice of Obtaining Verbal Information in the Criminal Process of Ukraine. Kyiv.
Volkova, A.E. (2022). Improving the Efficiency of Using Special Knowledge in the Investigation of Criminal Offenses: Organizational and Legal Aspect. Forensic Herald, 1(37), 18-27. DOI: 10.37025/1992-4437/2022-37-1-18
Переглядів анотації: 19 Завантажень PDF: 12
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
