Деонтологічний та етичний виміри професійної поведінки правоохоронця
Анотація
Анотація. У статті досліджено проблему співвідношення деонтологічного й етичного вимірів професійної поведінки правоохоронця в умовах сучасних трансформацій публічного управління. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання обмеженості наявних підходів до пояснення професійної поведінки, які здебільшого зосереджуються або на нормативно закріплених вимогах, або на ціннісних орієнтаціях, залишаючи поза увагою механізми переходу від норм і переконань до реально здійснюваної дії. Метою статті є теоретичне обґрунтування взаємозв’язку деонтологічного й етичного вимірів професійної діяльності правоохоронця, виявлення їх аналітичних меж і розроблення підходу до пояснення механізмів формування сталої поведінкової практики. Методологічну основу дослідження становить міждисциплінарний підхід; методи теоретичного аналізу й синтезу, системного та порівняльного аналізу, концептуального моделювання та інтерпретації.
У результаті дослідження встановлено, що деонтологічний підхід забезпечує нормативну визначеність і передбачуваність професійної поведінки, однак не пояснює внутрішніх механізмів її реалізації, натомість етичний вимір розкриває значення ціннісної орієнтації та усвідомленого вибору, але не гарантує їх сталої поведінкової інкорпорації. Обґрунтовано, що доброчесність як інституційно закріплений критерій належної поведінки не вичерпує її морального змісту та не забезпечує відтворюваності у практиці. Доведено доцільність вивчення професійної поведінки у межах етичної інфраструктури як системного утворення, що поєднує нормативні, ціннісні та поведінкові компоненти. Наукова новизна дослідження полягає у введенні аналітичного поняття особистісної узвичаєної саморегуляції як механізму, що забезпечує тривале збереження належних моделей поведінки, їх передбачуваність і стійкість до змін у різних ситуаціях професійної діяльності.
Ключові слова: деонтологія; професійна етика; етична інфраструктура; особистісна узвичаєна саморегуляція; доброчесність; довіра.
Завантаження
Посилання
Azzahrah, S., Tambun, A.C.T., Balqis, A.R., & Prasna, A.D. (2024). Ethics in Law Enforcement: Analyzing the Police Professional Code of Ethics. Journal of Legal and Cultural Analytics (JLCA), 3(1), 41-56. DOI: 10.55927/jlca.v3i1.7263
Hamdi, F., Hertanto, Y., Karunia, C.A., Daniyati, N., & Sapsudin, A. (2025). Law Enforcement Professional Ethics: An Analysis of Legal Philosophy on Morality and Integrity in Law Enforcement Practice. Jurnal Ilmiah Multidisiplin Indonesia (JIM-ID), 4(11), 1760-1771. DOI: 10.58471/esaprom.v4i11
Hoffman, Yu.B. (2025). Ethics of law enforcement activities in the light of legal ethics and philosophy of law. Analytical and comparative jurisprudence, 5(3), 433-438. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.05.3.64
Kaminska, N. (2023). Integrity: socio-legal content and significance for modern reforms. Philosophical and methodological problems of law, 2(26), 32-41. DOI: 10.33270/02232602.32
Kravchenko, M.O., & Kislitsyna, I.O. (2025). The role of professional ethics in preventing corruption in law enforcement agencies (on the example of police, prosecutor's office and the State Bureau of Investigation). Current problems of domestic jurisprudence, 4, 118-123. DOI: 10.32782/2408-9257-2025-4-17
Marchenko, O.H., Onypchenko, P.M., & Hromyko, O.V. (2024). Legal education as a basis for the formation of professional competence of a law enforcement officer. Psychological and pedagogical problems of professional education and patriotic upbringing of personnel of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine (pp. 49-51). Vinnytsia: KhNUVS. Retrieved from https://dspace.univd.edu.ua/handle /123456789/20584
Merdova, O.M., & Shyshkarova, O.H. (2025). Public and media as subjects of control over compliance with professional ethics by police officers. Legal Journal of Donbas, 2(91), 94-99. DOI: 10.32782/2523-4269-2025-91-94-99
Nosenko, O., & Kravets, V. (2025). The image of a police officer as a factor in the formation of public trust in law enforcement agencies. Philosophical and methodological problems of law, 1(29), 77-84. DOI: 10.33270/02252901.9
Pampura, I. (2025). Professional and personal self-improvement as a factor in increasing the effectiveness of law enforcement officers. Legal Psychology, 2(37), 103-110. DOI: 10.33270/03253702.11
Petrova, H.M. (2020). Basic values and principles of professional ethics of a police officer. Philosophical and methodological problems of law, 1(19), 32-43. DOI: 10.33270/02201901.32
Sereda, O.H., & Svichkarova, Ya.V. (2022). Main aspects of deontological principles of law enforcement activities. Scientific notes. Series "Law", 13, 6-9. DOI: 10.36550/2522-9230-2022-13-6-9
Shamsha, I.V. (2025). Philosophical principles of professional ethics of lawyers and law enforcement officers. Current problems of philosophy and sociology, 57, 250-254. DOI: 10.32782/apfs.v057.2025.40
Sorokina, N.H. (2020). The essence of ethical infrastructure and its role in the process of forming moral and ethical foundations of public service. Current problems of public administration, 2(58),
-164. DOI: 10.34213/ap.20.02.18
Svichkarova, Ya.V. (2023). Professional ethics in the activities of law enforcement agencies. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series "Law", 76(2), 75-78. DOI: 10.24144/2307-3322.2022.76.2.12
Tsurkan-Saifulina, Yu.V., Marchuk, V.V., & Kolba, V.H. (2025). Philosophical and legal aspect of law enforcement activities: ethical and moral dilemmas. Legal scientific electronic journal, 5, 439-442. DOI: 10.32782/2524-0374/2025-5/99
Vasylevska, T. (2021). Trust as a prerequisite and result of partnership relations and interactions between local self-government bodies and citizens: ethical aspects. Government and Administration, 8, 53-66. Retrieved from https://lib.lntu.edu.ua/sites/default/files/2021-12/%D0%9C%D0% B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.pdf
Vasylevska, T., & Piatkivskyi, R. (2021). Ethical leadership in public service: meaning and significance of the phenomenon. Aspects of public administration, 9(2), 35-42. DOI: 10.15421/152116
Vasylevska, T., Shevchenko, S., Sydorenko, N., Gradivskyy, V., Akimova, L., & Akimov, O. (2022). Development of professional competence of public servants in the conditions of decentralization of public authority. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 12(2), XXIX, 61-66. Retrieved from https://ep3.nuwm.edu.ua/23931/1/Vasylevska%2C%20T.%20Shevchenko%2C%20S.%20Sydorenko%2C%20N.%20Gradivskyy%2C%20V.%20Akimova%2C%20L.%20%26%20Akimov%20O.%20%282022%29%20Development%20Of%20Professional%20Competence%20Of%20Public%20Servants%20In%20The%20Conditions%20Of%20Decentralization%20Of%20Public%20Authority%20%281%29.pdf
Vlasenko, S.B. (2024). On the problem of forming professional ethics of employees of the National Police of Ukraine. Current issues of psychological support for the activities of the National Police of Ukraine and higher education institutions of the Ministry of Internal Affairs (pp. 54-57). Retrieved from https://elar.navs.edu.ua/server/api/core/bitstreams/5709b60d-7d41-4dd6-a008-a73d9ec8502f/content
Переглядів анотації: 21 Завантажень PDF: 10
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
