Правова природа та процесуальні форми використання спеціальних медичних знань під час розслідування воєнних злочинів
Анотація
Анотація. У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз правової природи та процесуальних форм використання спеціальних медичних знань під час розслідування воєнних злочинів. Актуальність дослідження зумовлена тим, що збройна агресія російської федерації проти України спричинила масове вчинення порушень законів і звичаїв війни, зокрема вбивств цивільного населення, катувань, насильницьких зникнень, сексуального насильства, незаконного позбавлення волі, руйнування цивільної інфраструктури, а також появу значної кількості невпізнаних, фрагментованих, обгорілих або скелетованих останків. За таких умов спеціальні медичні знання набувають не допоміжного, а системоутворювального значення для кримінального провадження, оскільки саме через них тілесні, біологічні, морфологічні, фізіологічні й ідентифікаційні факти трансформуються в процесуально придатну доказову інформацію. Обґрунтовано, що правова природа спеціальних медичних знань полягає в поєднанні наукової достовірності та процесуальної легітимності. Медичний факт не набуває доказового значення поза межами встановленої законом процедури, натомість належна процесуальна форма забезпечує допустимість, перевірюваність і доказову цінність результатів спеціального дослідження. Визначено основні процесуальні форми використання спеціальних медичних знань у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів, серед яких: судово-медична експертиза, участь спеціаліста в слідчих діях, огляд місця події та трупа, освідування, ексгумація, відбір біологічних зразків, використання медичної документації, ідентифікаційні процедури, судово-стоматологічні, молекулярно-генетичні, антропологічні та цифрові інструменти. Увагу зосереджено на значенні судової стоматології, електронних реєстрів, геномної інформації та міжнародних стандартів документування незаконної смерті й катувань. Доведено, що ефективне використання спеціальних медичних знань сприяє не лише встановленню фактичних обставин воєнного злочину, а й ідентифікації загиблих, забезпеченню права родин знати долю близьких, зміцненню доказової спроможності національного правосуддя та розвитку сектору безпеки та правопорядку України.
Ключові слова: спеціальні медичні знання; воєнні злочини; судово-медична експертиза; судова стоматологія; ідентифікація загиблих; доказування; міжнародне гуманітарне право.
Завантаження
Посилання
Avdieieva, H.K. (2022). Problems of using special knowledge in investigating crimes under martial law. The European choice of Ukraine, the development of science and national security in the realities of large-scale military aggression and global challenges of the 21st century (to the 25th anniversary of the National University "Odesa Law Academy" and the 175th anniversary of the Odessa School of Law): materials of the International Scientific and Practical Conference (Vol. 2), (pp. 566-569). Odesa: Helvetika. Retrieved from https://hdl.handle.net/11300/20070
Cheremnova, A.I., Chernov, O.V., & Murashko, A.S. (2025). Comprehensive use of the results of forensic medical examination in the detection, documentation and disclosure of criminal offenses committed during the armed conflict. Bulletin of the Odessa Research Institute of Forensic Examinations of the Ministry of Justice of Ukraine, 17. DOI: 10.32782/2522-9656/2025-17-11
Cioffi, A., & Cecannecchia, C. (2023). Role of forensic medicine in addressing the war crimes: Perspective from Russia-Ukraine conflict during the COVID-19 pandemic. Medicine, Science and the Law, 63(2), 168-173. DOI: 10.1177/00258024221125135
Dufeniuk, O.M. (2022). Investigation of war crimes in Ukraine: challenges, standards, innovations. Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 1, 46-56. DOI: 10.30525/2592-8813-2022-1-6
Finaughty, C., Heathfield, L.J., Kemp, V., & Márquez-Grant, N. (2023). Forensic DNA extraction methods for human hard tissue: a systematic literature review and meta-analysis of technologies and sample type. Forensic Science International: Genetics, 63. DOI: 10.1016/j.fsigen.2022.102818
Herpel, C., Bogus, M., Mallmann, P., Banaschak, S., & Ludwig, S. (2026). Anonymous forensic evidence collection (AFC) after sexual offenses: a challenge in gynecological care - data from 13 years and 7 months at a University Hospital. Archives of Gynecology and Obstetrics, 313. DOI: 10.1007/s00404-026-08388-1
Jayakrishnan, J.M., Reddy, J., & Kumar, R.B.V. (2021). Role of forensic odontology and anthropology in the identification of human remains. Journal of Oral and Maxillofacial Pathology, 25(3), 543-547. DOI: 10.4103/jomfp.jomfp_81_21
Kovalenko, V.V., Bondar, V.S., Vyhivskyi, I.M., Drozd, V.H., & Slukhaienko, Yu.M. (2024). Use of special knowledge during the investigation of criminal offenses committed by organized groups or criminal organizations. Kyiv: Alerta Retrieved from http://repository.ukd.edu.ua/bitstream/handle/ 123456789/1649/KovalenkoV._Vikoristan_spec_znan.pdf?sequence=1&isAllowed=y
McDermott, R., Fraser, A., Ensor, J., & Seddighi, H. (2022). The role of forensic investigation in systemic risk enquiry: Reflections from case studies of disasters in Istanbul, Kathmandu, Nairobi, and Quito. Progress in Disaster Science, 16. DOI: 10.1016/j.pdisas.2022.100262
Mishalov, V.D., Voichenko, V.V., Voroshylov, K.F., Rozovyk, I.V., & Petroshak, O.Yu. (2023). Manifestations of torture of Ukrainian citizens by Russian military personnel in some deoccupied territories according to the results of forensic medical examinations and identification of victims of violence and exhumed corpses. Forensic Medical Examination, 1. DOI: 10.24061/2707-8728.1.2023.13
Nahainyk, T.H. (2026). Forensic dentistry as a component of special medical knowledge in criminal proceedings in Ukraine. Legal Scientific Electronic Journal, 2, 320-325. DOI: 10.32782/2524-0374/2026-2/70
Nesen, O.O., & Kravchenko, N.V. (2026). Some issues of using medical knowledge during the identification of an unidentified corpse. Scientific Bulletin of Uzhgorod National University. Series "Law", 93(5), 139-144. DOI: 10.24144/2307-3322.2026.93.5.18
Shevchuk, V., Zhuravel, V., Yevdokimenko, S., Yevdokimenko, S., & Myshkov, Y. (2025). Forensic Examination and Criminalistics in Investigating War Crimes: European and Ukrainian Experiences. Jurnal Media Hukum, 32(1), 59-77. DOI: 10.18196/jmh.v32i1.25056
Sneha, M., Jeevaraj, G., Nayeem, S., & Architha, M.R. (2026). Virtopsy: A Review on Non-Invasive Imaging Approach in Forensic Autopsy. Proceedings of the First International Conference on Advances in Forensics and Cyber Technologies (ICFACT 2025), 127, 645-657. DOI: 10.2991/978-94-6239-610-4_53
Sydorenko, D.V. (2022). The concept of special knowledge in criminal proceedings. Law and Society, 6, 253-260. DOI: 10.32842/2078-3736/2022.6.38
Tawfik, D. (2026). Disaster victim identification: a narrative review of innovations and ethical considerations. Journal of Emergency and Disaster Medicine, 2. DOI: 10.1007/s44467-026-00010-3
Tverdokhlib, V. (2026). Forensic support for the investigation of crimes related to military aggression: the role of special knowledge. Bulletin of the Kharkiv National University of Internal Affairs, 1(112), 281-293. DOI: 10.32631/v.2026.1.20
Ubelaker, D.H., Shamlou, A., & Kunkle, A. (2019). Contributions of forensic anthropology to positive scientific identification: a critical review. Forensic Sciences Research, 4(1), 45-50. DOI: 10.1080/20961790.2018.1523704
Yefimenko, T.S. (2024). Peculiarities of evidence in criminal proceedings concerning war crimes. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine, 3(33), 284-294. DOI: 10.32631/vca.2024.3.25
Zarczyńska, M., Zarczyński, P., & Tomsia, M. (2023). Nucleic Acids Persistence - Benefits and Limitations in Forensic Genetics. Genes, 14(8). DOI: 10.3390/genes14081643
Переглядів анотації: 29 Завантажень PDF: 22
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
