Загальні правила оцінки висновку експерта в кримінальному провадженні
Анотація
Анотація. У статті проведено комплексне теоретико-правове дослідження загальних правил оцінювання висновку експерта в кримінальному провадженні. Проаналізовано нормативні положення кримінального процесуального законодавства України, які визначають висновок експерта як самостійне процесуальне джерело доказів, а також критерії його перевірки й оцінювання. Обґрунтовано, що висновок експерта не має наперед установленої доказової сили та підлягає оцінюванню нарівні з іншими доказами з позицій належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами – достатності та взаємозв’язку. Увагу зосереджено на аналізі специфіки висновку експерта як результату використання спеціальних знань, що обумовлює складність його оцінювання суб’єктами доказування. Встановлено, що перевірка висновку експерта має охоплювати аналіз законності призначення та проведення експертизи, компетентності експерта, достатності об’єктів дослідження, наукової обґрунтованості застосованих методик, логічності викладення, повноти відповідей і відповідності висновку іншим доказам у кримінальному провадженні. Досліджено проблему суб’єктивізму експертної діяльності, який може виявлятися під час вибору об’єктів дослідження, методик, технічних засобів, інтерпретації результатів і формулювання підсумкових висновків. Окремо акцентовано на ризиках використання псевдонаукових або недостатньо апробованих методик, а також на необхідності перевірки їх наукової валідності та придатності для конкретної пізнавальної ситуації. Увагу зосереджено на стандартах оцінювання експертних висновків у практиці Європейського суду з прав людини, зокрема принципах змагальності, рівності сторін, незалежності експерта й забезпеченні права сторони захисту на ефективне спростування доказів обвинувачення. Сформульовано висновок про необхідність подальшого вдосконалення критеріїв оцінювання висновку експерта, меж його компетенції та порядку реагування на суперечності між різними експертними дослідженнями.
Ключові слова: кримінальне провадження; доказ; висновок експерта; судовий експерт; оцінювання доказу; перевірка доказу.
Завантаження
Посилання
Akhtyrska, N.M. (2019). Assessment of the conclusions of “scientific judges” in the practice of the European Court of Human Rights. Criminalistics and Forensics, 64, 125-137. DOI: 10.33994/kndise.2019.64.09
Baulin, O., & Izotov, O. (2021). Verification and assesment of an expert conclusion in criminal proceedings. Forensic Science and Criminalistics, 66, 95-108. DOI: 10.33994/kndise.2021.66.11
Bazhaniuk, V.V. (2021). Evaluation of the expert opinion in criminal proceedings. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Jurisprudence, 54(2), 110-113. DOI: 10.32841/2307-1745.2021.54.2.24
Dementiev, М.V. (2023). Epistemological and Procedural principles of evaluation and verification of the expert's report. Doctor's thesis. Kharkiv.
Dufeniuk, O.M. (2019). Expert’s subjectivism in criminal proceedings. Social and Legal Studios, 4(6), 74-81. Retrieved from https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/2789/1/12.pdf
Kuchynska, O., & Pylypchuk, O. (2020). Research of the expert’s conclusion in criminal proceedings in the court of first instance. Forensic Science and Criminalistics, 65, 19-25. DOI: 10.33994/kndise.2020.65.02
Kravchenko, O., & Zaveryko, R. (2020). Comprehensive assessment of expert conclusion in criminal proceedings. Criminalistics and Forensics, 65, 120-129. DOI: 10.33994/kndise.2020.65.12
Lukianchuk, O.I. (2021). Legality of reviewing an expert opinion in court proceedings. Criminalistic Bulletin, 1(35), 38-47. DOI: 10.37025/1992-4437/2021-35-1-38
Puchko, D.V. (2020). Rrelevance and reliability of an expert conclusion as criteria for evaluating forensic examination. Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 22, 226-239. DOI: 10.32353/khrife.2.2020.17
Shcherbakovskyi, M., & Protsenko, A. (2023). Evaluation of the results of expert examination based on a probabilistic approach (based on foreign publications). Theory and Practice of Forensic Science and Criminalistics, 1(30), 50-69. DOI: 10.32353/khrife.1.2023.04
Shcherbakovskyi, M.H., Dementiev, M.V., & Protsenko, A.M. (2022). Criteria and types of procedural violations as grounds for inadmissibility of an expert opinion. Bulletin of Luhansk State University of Internal Affairs Named after E.O. Didorenko, 3(99), 173-186. DOI: 10.33766/2524-0323.99.173-186
Tsyhaniuk, Yu.V., & Shulhin, S.O. (2023). Disagreement with the expert's opinion as a result of the evaluation of evidence by internal conviction. Forensic Herald, 2(40), 16-29. DOI: 10.37025/1992-4437/2023-40-2-16
Tymchyshyn, A.M. (2023). Forensic examination as a procedural form of using special knowledge in criminal proceedings. South Ukrainian Law Journal, 1, 228-235. DOI: 10.32850/sulj.2023.1.40
Volobuiev, A.F. (2025). Procedure for evaluating an expert’s opinion in criminal proceedings. Analytical and Comparative Jurisprudence, 3(3), 39-43. DOI: 10.24144/2788-6018.2025.03.3.5
Vorobchak, A.R. (2019). The expert opinion as a source of evidences in criminal proceedings. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa.
Zavdovieva, I.H., Horbenko, V.O., Diachenko, O.M., & Cherkashyna, N.O. (2018). Error and its significance in forensic expert activity. Forensic Herald, 2(30), 31-39. DOI: 10.37025/1992-4437/2018-30-2-31
Переглядів анотації: 40 Завантажень PDF: 20
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
