ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СЕМІОТИКО-ПРАВОВА ПРОБЛЕМА
Ключові слова:
семіотика права, філософія права, правова діяльність, семіотико-правовий аналіз, логіко-функціональний аналіз, формалізація, знакова система права
Анотація
Окреслено напрями вдосконалення законодавчого,
правозастосовчого, правоосвітнього процесів і правоохоронної
діяльності. Визначено, що логіко-функціональний аналіз і
формалізація в контексті семіотичної методології є
оптимальними способами підвищення ефективності правової
діяльності. Схарактеризовано значення семіотичного підходу для
розв’язання низки актуальних проблем юриспруденції на
сучасному етапі розвитку.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 170 Завантажень PDF: 32
Як цитувати
[1]
Pavlyshyn, O. 1. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК СЕМІОТИКО-ПРАВОВА ПРОБЛЕМА. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 103, 2 (1), 298-306.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
Авторське право (c) 2017 Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
