Міжнародне співробітництво у сфері негласних розслідувань
Анотація
Мета дослідження полягає в здійсненні класифікації та висвітленні форм міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань, а також розробленні шляхів удосконалення правової регламентації таких форм і практики їх застосування. Методологія. Методологічний інструментарій обрано з огляду на поставлену мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження. Він ґрунтується на загальному діалектичному методі наукового пізнання реальних явищ, а також їх зв’язків із практичною діяльністю оперативних підрозділів й органів досудового розслідування. Ці методи комплексно використано під час системного опрацювання: статистичних матеріалів про рівень злочинності й результати роботи органів розслідування України та Інтерполу; міжнародних договорів і національного законодавства низки держав; матеріалів практичної реалізації зазначених договорів; результатів досліджень з питань протидії міжнародній злочинності; положень наукових праць щодо використання правоохоронними органами різних країн негласних методів одержання інформації, необхідної для протидії злочинності; матеріалів оперативно-розшукових справ і кримінальних проваджень, під час розслідування яких застосовували заходи міжнародного співробітництва й негласного одержання інформації. Наукова новизна. За результатами дослідження сформовано пропозиції щодо підвищення ефективності практики міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань (кримінальної розвідки, оперативно-розшукової діяльності).
На підставі запропонованого авторами підходу до класифікації форм міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань визначено напрями вдосконалення міжнародного права та гармонізації норм національних законів різних країн у частині застосування негласних методів одержання інформації, необхідної для боротьби з міжнародною злочинністю. Висновки. До форм міжнародного співробітництва у сфері негласних розслідувань (кримінальної розвідки, оперативно-розшукової діяльності) належать: 1) обмін між державами інформацією, необхідною для проведення негласних розслідувань, й інформацією, одержаною в процесі таких розслідувань; 2) обмін на взаємовигідних умовах спеціальною технікою, предметами та речовинами, необхідними для використання в процесі негласного розслідування; 3) залучення іноземних спеціалістів до участі в негласному розслідуванні чи окремих негласних слідчих діях; 4) проведення негласних слідчих дій (негласних поліцейських операцій, розвідувальних заходів у кримінальному середовищі) за запитами іншої країни; 5) проведення комплексу негласних слідчих дій (негласних поліцейських операцій, розвідувальних заходів у кримінальному середовищі) за запитами іншої держави (у межах однієї справи); 6) проведення спільних транскордонних негласних поліцейських операцій (негласних слідчих дій) правоохоронними органами двох і більше країн; 7) проведення негласного розслідування (кримінальної розвідки, оперативно-розшукової діяльності) за зверненням правоохоронних органів іншої держави; 8) одночасне проведення негласного розслідування в конкретній справі на територіях двох і більше держав їхніми правоохоронними органами у взаємодії. Зазначені форми відрізняються за рівнем складності. Простіші з них можуть бути охоплені складнішими. Що ширшим є спектр форм, які використовують, і що складнішими вони є, то ефективнішою буде протидія міжнародній злочинності.
Ключові слова: злочинність; негласні розслідування; слідчі дії; оперативно-розшукові заходи; розслідування злочинів; міжнародне співробітництво; правоохоронні органи.
Завантаження
Посилання
Albul S. V. Intelligence function of operatively-search activities of the Ukrainian National Police: questions of conceptualization and procdualization. Legal Scholarly Discussions in the XXI Century : book. Lviv-Toruń : Liha-Pres, 2019. P. 1–19. doi: 10.36059/978-966-397-121-6/1-19.
Atkinson C. Mind the grass! Exploring the assessment of informant coverage in policing and law enforcement. Journal of Policing, Intelligence and Counter Terrorism. 2019. No. 14. Р. 1–19. doi: 10.1080/18335330.2019.1572913.
Cherniavskyi S., Holovkin M., Chornous Y., Bodnar V., Zhuk I. International Cooperation in the Field of Fighting Crime: Directions, Levels and Forms of Realization. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2019. Vol. 22. Issue. 3. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/16705?locale=en.
Cherniavskyi S., Nebytov A., Kniaziev S., Hribov M. Telenyk S. The Forms of International Co-Operation in the Area of Undercover Investigations. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues. 2020. Vol. 23. Issue 1. URL: https://www.abacademies.org/articles/the-forms-of-international-cooperation-in-the-area-of-undercover-investigations-9021.html.
Christopher N. Liability to Deception and Manipulation: The Ethics of Undercover Policing. Journal of Applied Philosophy. 2017. No. 34 (3). Р. 370–388. doi: https://doi.org/10.1111/japp.12243.
Gottschalk Р. Knowledge Management in Criminal Investigations: The Case of Fraud Examiners. Journal of Information & Knowledge Management. 2016. No. 15 (04). doi: https://doi.org/10.1142/S021964921650043X.
Guerrini C. J., Robinson J. O., Petersen D., McGuire A. L. Should police have access to genetic genealogy databases? Capturing the Golden State Killer and other criminals using a controversial new forensic technique. PLoS Biol. 2018. No. 16 (10). doi: https://doi.org/10.1371/journal.pbio.2006906.
Гаврилюк В. І., Дубина В. І., Данилюк М. П. Актуальні аспекти міжнародного співробітництва органів внутрішніх справ України на напрямку протидії торгівлі людьми. Київ : Цифра, 2007. 171с.
Henry P., Rajakaruna N., Crous C., Buckley J. Key attributes of an effective human source handler: Implications for handler selection and training. The Police Journal. 2019. Vol. 93. Issue 4. doi: 10.1177/0032258X19862589.
James R. Steiner-Dillon, Expertise on Trial. Columbia Science and Technology Law Review. 2017. No 19. doi: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2956078.
Кондрашечкин Р. В. Правовое положение лиц, оказывающих конфиденциальное содействие органам, осуществляющим оперативно-розыскную деятельность. Полицейская деятельность. 2017. № 4. С. 16–24. doi: 10.7256/2454-0692.2017.4.23509
Kruisbergen E. W. Infiltrating organized crime groups. Theory, regulation and results of a last resort method of investigation. Cahier Politiestudies. 2013. No. 3. Р. 109–136. doi: 10.1007/978-3-319-55973-5_15.
Kruisbergen E. W. When Other Methods Fail... Infiltrating Organized Crime Groups in the Netherlands. Contemporary Organized Crime. 2017. Chapter 15. P. 253–278. doi: 10.1007/978-3-319-55973-5_15.
Loftus B. Normalizing covert surveillance: the subterranean world of policing. The British Journal of Sociology. 2019. Vol. 70. Issue 5. P. 2070–2091. doi: 10.1111/1468-4446.12651.
Loftus B., Goold B., Mac Giollabhui S. From a Visible Spectacle to an Invisible Presence: The Working Culture of Covert Policing. British Journal of Criminology. 2015. No. 56. azv076. doi: 10.1093/bjc/azv076.
Maercker A., Guski-Leinwand S. Psychologists’ involvement in repressive «Stasi» secret police activities in former East Germany. International Perspectives in Psychology: Research, Practice, Consultation. 2018. No. 7(2). Р. 107–119. doi: http://dx.doi.org/10.1037/ipp0000085.
Петлицкий С. В. Сравнительный анализ норм, регламентирующих порядок применения мер по обеспечению безопасности к лицам, оказывающих содействие на конфиденциальной основе (по законодательству Республики Беларусь и зарубежных стран). Новый университет. 2016. № 10 (68). С. 43–50. (Серия «Экономика и право»). doi: 10.15350/2221-7347.2016.10
Савченко А. В., Матвійчук В. В., Никифорчук Д. Й. Міжнародний досвід використання агентури правоохоронними органами держав Європи та США : посібник / за заг. ред. Я. Ю. Кондратьєва. Київ : Нац. акад. внутр. справ України, 2004. 60 с.
Щербаковський М. Г. Сутність, структура та цілі використання спеціальних знань у судочинстві. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2018. № 18 С. 184–193. doi: https://doi.org/10.32353/khrife.2018.20.
Schlembach R. Undercover policing and the spectre of ‘domestic extremism’: the covert surveillance of environmental activism in Britain. Social Movement Studies. 2018. No. 17. Р. 1–16. doi: 10.1080/14742837.2018.1480934.
Василинчук В. І., Дубина В. І. Взаємодія оперативних підрозділів МВС України з правоохоронними органами іноземних держав у сфері боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2014. № 3. С. 228–242.
Vladimirov S. I. The Question of the Definition «Assistance to Citizens Operational Units of Internal Affairs Bodies». Actual Problems of Russian Law. 2017. No. 6. Р. 195–201. doi: https://doi.org/10.17803/1994-1471.2017.79.6.195-201.
Яремчук В. О. Організація залучення спеціаліста до проведення слідчих (розшукових) дій. Проблеми законності. 2017. № 139 С. 231–239. doi: 10.21564/2414-990x.139.111.
Переглядів анотації: 377 Завантажень PDF: 100
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
