Соціально-психологічні причини гендерних відмінностей у сприйнятті корупції
Анотація
Метою статті є дослідження соціально-психологічних причин гендерних відмінностей у сприйнятті корупції для подальшого використання отриманих результатів під час профілактики корупційних деліктів.
У статті використано комплекс наукових методів: порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-логічний. Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці вчених різних країн. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній висвітлено погляди на гендерні відмінності у ставленні до корупції в Україні та в інших країнах, виявлено неоднозначні закономірності в цій сфері, а також сформульовано рекомендації щодо їх урахування в удосконаленні механізму протидії корупційним деліктам. Висновки. Відмінність у ставленні до корупції чоловіків і жінок, ймовірно, можуть спричиняти такі фактори: 1) в органах державної влади та на посадах, на яких можуть бути вчинені корупційні кримінальні правопорушення, перебувають переважно чоловіки; 2) соціальна роль жінки в сім’ї та суспільстві; 3) різне сприйняття та розуміння корупційної поведінки жінками й чоловіками (жінки менш обізнані в корупції, рідше здатні ідентифікувати її прояви в повсякденному житті); 4) жінки мають вищі етичні або моральні стандарти (хоча існують дослідження, які спростовують цю гіпотезу); 5) жінки менше схильні до ризику, з яким, як правило, пов’язані корупційні правопорушення. Після зайняття відповідних посад в політиці, ймовірно, гендерні відмінності у ставленні до корупції жінок та чоловіків буде знівельовано. Це може бути спричинено тим, що жінки потраплять до середовища з певними нормами, яких вони, очевидно, змушені будуть дотримуватися. Тому відсоток тих жінок, які не схвалюють корупцію, та їхнє ставлення до цього явища зазнають змін через те, що вони будуть змушені вступати в корупційні відносини. Без цього вони в окремих випадках будуть позбавлені можливості обійняти відповідну посаду, не матимуть кар’єрного зростання, не зможуть ефективно виконувати свої функції на обраній посаді.
Ключові слова: гендер; стать; гендерна нерівність; корупція; корупційне кримінальне правопорушення.
Завантаження
Посилання
Agerberg M. Perspectives on Gender and Corruption. The Quality of Governance Working Paper Series, University of Gothenburg. 2014. No. 14.
Alatas V., Cameron L., Chaudhuri A., Erkal N., Gangadharan L. Gender, Culture, and Corruption: Insights from an Experimental Analysis. Southern Economic Journal. 2009. No. 75 (3). P. 663–680. URL: http://www.jstor.org/ stable/27751409.
Alhassan‐Alolo N. Gender and corruption: Testing the new consensus. Public Administration and Development: The International Journal of Management Research and Practice. 2007. No. 27 (3). P. 227–237. doi: https://doi.org/10.1002/pad.455.
Armantier O., Boly A. Can corruption be studied in the lab? Comparing a field and a lab experiment. Comparing a Field and a Lab Experiment. CIRANO-Scientific Publications. 2008. No. 2008s-26. URL: https://ssrn.com/ abstract=1324120. doi: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1324120.
Bauhr M., Charron N. Will women executives reduce corruption? Marginalization and network inclusion. Comparative Political Studies. 2020. doi: https://doi.org/10.1177/0010414020970218.
Chaudhuri A., Iversen V., Jensenius F., Maitra P. Time in Office and the Changing Gender Gap in Dishonesty: Evidence from Local Politics in India. CESifo Working Paper. 2020. No. 8217. URL: https://ssrn.com/abstract=3576294.
Croson R., Gneezy U. Gender differences in preferences. Journal of Economic literature. 2009. No. 47 (2). P. 448–74. doi: 10.1257/jel.47.2.448.
Echazu L. Corruption and the Balance of Gender Power. Review of Law & Economics. 2010. No. 6 (1). Р. 59–74. doi: https://doi.org/10.2202/1555-5879.1397.
Enemark D., Gibson C. C., McCubbins M. D., Seim B. Effect of holding office on the behavior of politicians. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2016. No. 113 (48). doi: https://doi.org/10.1073/pnas.1511501113.
Esarey J., Chirillo G. «Fairer sex» or purity myth? Corruption, gender, and institutional context. Politics & Gender. 2013. No. 9 (4), P. 361–389. doi: 10.1017/s1743923x13000378.
Frank B., Schulze G. G. Does economics make citizens corrupt?. Journal of economic behavior & organization. 2000. No. 43 (1). P. 101–113. doi: https://doi.org/10.1016/S0167-2681(00)00111-6.
Герасименко Г. Корупція очима жінок та чоловіків. Дослідження ПРООН в Україні. URL: https://www.ua.undp.org/ content/ukraine/uk/home/library/democratic_governance/corruption_in_the_eyes_of_women_and_men.html.
Jha C. K., Sarangi S. Women and corruption: What positions must they hold to make a difference? Journal of Economic Behavior & Organization. 2018. No. 151. P. 219–233. doi: https://doi.org/10.1016/j.jebo.2018.03.021.
Jianakoplos N. A., Bernasek A. Are women more risk averse? Economic inquiry. 1998. No. 36 (4). P. 620–630. doi: https://doi.org/10.1111/j.1465-7295.1998.tb01740.x.
Rivas M. F. An experiment on corruption and gender. Bulletin of Economic Research. 2013. No. 65 (1). P. 10–42. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-8586.2012.00450.x.
Schulze G. G., Frank B. Deterrence versus intrinsic motivation: Experimental evidence on the determinants of corruptibility. Economics of governance. 2003. No. 4 (2). P. 143–160. doi: https://doi.org/10.1007/s101010200059.
Stensöta H., Wängnerud L., Svensson R. Gender and corruption: The mediating power of institutional logics. Governance. 2015. No. 28 (4). P. 475–496. doi: https://doi.org/10.111 1/gove.12120.
Sung H. Fairer Sex or Fairer System? Gender and Corruption Revisited. Social Forces. 2003. No. 82 (2). P. 703–723. doi: 10.1353/sof.2004.0028.
Swamy A., Knack S., Lee Y., Azfar O. Gender and corruption. Journal of development economics. 2001. No. 64 (1). P. 25–55. doi: https://doi.org/10.1016/S0304-3878(00)00123-1.
Волуйко О. М. Гендерні особливості корупційної поведінки. Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 9–10 груд. 2020 р.) : у 2 ч. / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. Ч. 2. С. 63–65.
Вознюк А. А. Психологічні теорії пояснення корупції. Юридична психологія. 2019. № 25 (2). С. 7–15. doi: https://doi.org/10.33270/03192502.7.
Вознюк А. А. Реальні причини топ-корупції в Україні та нереальні способи протидії їй. Реалізація державної антикорупційної політики в міжнародному вимірі : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 12 груд. 2019 р.) : у 2 ч. / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський та ін.]. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2019. Ч. 1. С. 44–47.
Wellalage N. H., Fernandez V., Thrikawala S. Corruption and innovation in private firms: Does gender matter? International Review of Financial Analysis. 2020. doi: https://doi.org/10.1016/j.irfa.2020.101500.
Переглядів анотації: 75 Завантажень PDF: 108
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
