Способи вчинення злочинів службовими особами в паливно-енергетичному комплексі України
Анотація
Актуальність наукової статті зумовлена тим, що паливно-енергетична сфера має стратегічне значення для економіки держави, оскільки енерговиробництво й енергопостачання забезпечують енергоспоживання решти галузей економіки та добробут населення. Дослідження в цьому напрямі засвідчують, що, крім тиску, якого зазнає орган досудового розслідування з боку осіб, чиї інтереси зачіпає розслідування, істотною перешкодою є складний механізм встановлення способів учинення злочинів службовими особами в паливно-енергетичній сфері. Мета цієї статті – на підставі аналізу нормативно-правових актів, науково-теоретичних поглядів учених, результатів слідчо-судової та практичної діяльності підрозділів Національної поліції України й Національного антикорупційного бюро України встановити та узагальнити типові способи вчинення злочинів службовими особами в паливно-енергетичному комплексі за наявного рівня загроз у сфері економіки, зокрема в паливно-енергетичній галузі. Методи дослідження. Методологічне підґрунтя публікації становить цілісна й узгоджена система методів, що дала змогу всебічно проаналізувати предмет дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ця стаття є спробою комплексно дослідити способи вчинення злочинів службовими особами в паливно-енергетичному комплексі України. Висновки. Знання особливостей способів учинення злочинів службовими особами в паливно-енергетичному комплексі надасть можливість використовувати ефективні тактичні прийоми та методичні рекомендації щодо їх розслідування й попередження, формулювати та перевіряти версії про механізм злочину, його зв’язки з іншими злочинами, причетних осіб і з’ясовувати інші важливі обставини за кримінальними провадженнями.
Завантаження
Переглядів анотації: 157 Завантажень PDF: 95
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.