Протидія злочинності у сфері забезпечення продовольчої безпеки в контексті реформування вітчизняної спецслужби
Анотація
Згідно з результатами аналізу загальної світової практики, причинами для зростання рівня споживання імпортного продовольства є: низькі темпи зростання вітчизняного сільськогосподарського товарного виробництва, зокрема завдяки зменшенню кількості земель сільськогосподарського призначення, які обробляють, тривала дія мораторію на створення ринку земель сільськогосподарського призначення; неефективна державна аграрна політика, реалізація якої призводить до імпорту дешевого продовольства; підвищення попиту на продовольство внаслідок збільшення популяції населення, зростання рівня його доходів й обсягів спожитого продовольства; зміна структури харчування населення, що може призвести до появи попиту на продукти харчування, які не виробляють у країні, а імпортують. Висвітлено організаційно-правові та соціально-економічні механізми гарантування продовольчої безпеки в низці держав світу, що встановлюють у нормативно-правових актах, комплексних програмах, концепціях і стратегіях, положення яких визначають умови функціонування економіки країни та її галузей, зокрема аграрно-промислового комплексу, переробної та харчової промисловості.
Завантаження
Переглядів анотації: 93 Завантажень PDF: 36
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.