Personality of Criminal as an Element of Forensic Characterization of Domestic Violence
Abstract
The purpose of the article is scientific reasoning of a structure of the criminal's personality as an element of forensic characteristic of domestic violence. Methodology. The methodological basis of the research is the following methods of scientific knowledge: dialectical – for the knowledge of social and legal phenomena in their connection and development; historical and legal – to clarify the development of scientific views on concepts used in the investigation of the criminal's personality as an element of forensic characteristic; statistical – to summarize case law materials. The scientific novelty of the publication is that, for the first time, attempts have been made to identify the criminal's personality features as an element of the forensic characteristic of the crime under Art. 1261 of the Criminal Code of Ukraine. Conclusions. The typical features in the structure of the perpetrator of domestic violence are distinguished, namely biological (gender, age, etc.), social (place of residence, education, marital status, occupation, general level of culture, education, etc.), psychological (intelligence, temperament, emotional state, volitional sphere, presence or absence of mental deviations, etc.). Based on the analysis of judicial practice a general description of criminal's personality who commits domestic violence was formed. The subjects of this crime have common features. These are mostly male, adult, non-working secondary school students, officially unmarried (but still in family relationships with the victim).
Кeywords: domestic violence; forensic characteristics; forensic portrait; criminal offense; criminal’s personality; judicial practice.
Downloads
References
Ахмедшин Р. Л. Криминалистическая характеристика личности преступника : монография. Томск: Томск. ун-т, 2005. 210 с.
Баринов С. В. Криминалистическая характеристика личности преступника, совершающего преступные нарушения неприкосновенности частной жизни. Актуальные проблемы российского права. 2018. № 1 (86). С. 142–150. doi: https://doi.org/10.17803/1994-1471.2018.86.1.142-150.
Белова О. Н., Акутина С. П. Женское насилие в семье как социальная проблема. Социодинамика. 2019. № 3. С. 18–26. doi: https://doi.org/10.25136/2409-7144.2019.3.29282.
Huecker M. R., Smock W. Kentucky Domestic Violence : [site]. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK499924.
Малыхина Н. И. Криминалистическое учение о лице, совершившем преступление : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12. Саратов, 2017. 403 с.
Maxwell J. R. Responding to Domestic Violence Incidents: A Collective Approac. URL: https://minds.wisconsin.edu/bitstream/handle/1793/78880/Maxwell,%20Jesse.pdf?sequence=1.
Мрочко Р. М. Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики сутенерства. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 2. С. 158–162. doi: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2018-3-158-162.
Натура А. И., Маховская А. А. Социально-психологический потрет личности преступника, совершающего незаконное лишение свободы. Теория и практика общественного развития. 2017. № 7. С. 68–71. doi: https://doi.org/10.24158/tipor.2017.7.14.
Пащенко А. С. Особенности расследования преступлений, связанных с домашним насилием : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Волгоград, 2005. 183 с.
Радзевілова О. В. Психосоціальні особливості жінок, які вчинили насильницькі злочини у стані алкогольного сп’яніння. Психологічний часопис. 2017. № 5 (9). С. 139–149. doi: https://doi.org/10.31108/1.2017.5.9.12.
Rahman K. F. Focus on Domestic Violence in Bangladesh: A Study from Criminological Perspectives. Journal of International Women’s Studies. 2019. Vol. 20 (3). Р. 98–115.
Салтевський М. В. Криміналістика : підручник : у 2 ч. Харків : Консум, 2001. Ч. 2. 528 с.
Криміналістика : підручник / [В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін.]. Харків : Право, 2008. 464 с.
Тіщенко В. В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів : монографія. Одеса : Фенікс, 2007. 260 с.
Цимбал О. С. Криміналістична характеристика особи злочинця, що вчинює незаконні заволодіння автомобілями шляхом подолання систем захисту. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 2. С. 162–167. doi: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2018-3-162-167.
Варданян А. В. Субъект преступления и личность преступника как междисциплинарные категории уголовно-правовых наук: вопросы соотношения и интеграции. Криминологический журнал Байкальского государственного университета экономики и права. 2016. № 2. Т. 10. С. 244–251. doi: 10.17150/1996-7756.2016.10(2).244-251.
Ведерников Н. Т. Личность преступника в криминалистике и криминологии. Вестник Томского государственного университета. 2014. № 384. С. 148–152.
Ведерников Н. Т. Личность преступника как элемент криминалистической характеристики преступления. Криминалистическая характеристика преступлений : сб. науч. тр. М., 1984. С. 74–77.
Влезько Д. А. Значение личности преступника в криминалистике. Вестник Восточно-сибирского института МВД России. 2018. № 4 (87). С. 186–189.
Вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 5 серп. 2019 p. Справа № 466/5939/19. Єдиний державний реєстр судових рішень : [сайт]. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/83443765.
Єдиний звіт про кримінальні правопорушення по державі за вересень 2019 року. Генеральна прокуратура України : [сайт]. URL: https://www.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_id=113897&libid=100820&c=edit&_c=fo.
Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами : Закон України від 6 груд. 2017 р. № 2227-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2227-19.
Abstract views: 431 PDF Downloads: 621
- Authors reserve the right to authorship of their own work and transfer to the magazine the right of the first publication of this work under the terms of the Creative Commons Attribution License, which allows other persons to freely distribute published work with mandatory reference to authors of the original work and the first publication of an article in this magazine.
- Authors have the right to enter into separate additional agreements on non-exclusive dissemination of the work in the form in which it was published in the journal (for example, to post an article in the institution's repository or to publish as part of a monograph), provided that the link to the first publication of the work in this journal is maintained.
- The journal's policy allows and encourages the posting of articles by authors on the Internet (for example, in electronic storehouses of institutions or on personal websites), both before the submission of this manuscript to the editorial office and during its editorial processing, as this contributes to the creation of a productive scientific discussion and positively affects the efficiency and dynamics of citing the published work.
