Компаративістський аналіз законодавчих норм щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
Анотація
Мета статті – порівняти законодавчі норми кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами українського законодавства з положеннями законодавства провідних країн світу. Досягнення цієї мети передбачало виконання таких завдань: висвітлити досвід міжнародних країн у боротьбі з незаконним обігом зброї; проаналізувати нормативно-правові акти, які полягають у дотриманні міжнародного миру й безпеки; узагальнити досвід іноземних країн щодо кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта й предмета дослідження. Визначальним є загальний діалектичний метод наукового пізнання явищ. З-поміж спеціальних методів дослідження використано такі: порівняльно-правовий – під час аналізу норм міжнародного й національного законодавства; історико-правовий – під час розгляду наукових позицій стосовно деяких проблемних питань. Наукова новизна. В умовах сьогодення для України досвід інших країн у стратегії розв’язання проблем з незаконним обігом зброї є важливим базисом для забезпечення безпеки громадян, охорони їх життя та здоров’я, особистої недоторканності. Одним з основоположних напрямів соціальної політики України є розбудова різних сфер у державі, що поєднується з прийняттям нових законів для забезпечення регулювання важливих питань, а також подолання криміногенної ситуації, що призводить до підвищення рівня професійності злочинців. Наша держава протягом тривалого часу знаходиться в стані глибоких перетворень і реформувань. Важливо зазначити, що в період спроб повалення конституційного ладу України, зазіхань на територіальну цілісність і недоторканність кордонів з боку інших держав, в умовах війни на Сході України, а також унаслідок зубожіння значної частини населення країни потрібно спрямувати зусилля на боротьбу зі злочинністю, зокрема злочинами, у яких предметом учинення правопорушення є зброя, передусім – вогнепальна. Висновки. Проблема протидії незаконному поводженню зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ускладнюється тим, що цей злочин є завжди резонансним, оскільки використання зброї може завдати непоправної шкоди життю чи здоров’ю громадян, призводить до загибелі публічних людей тощо. Тому протидія феномену досліджуваного злочину є однією з нагальних потреб суспільства й держави.
Ключові слова: іноземний досвід; аналіз; небезпечні предмети; вогнепальна зброя; законодавство;
обіг зброї.
Завантаження
Посилання
Байда А. О., Рудика В. Я. Злочини проти громадського порядку та моральності в законодавстві України та країнах європейського союзу. Право.ua. 2020. № 1. С. 125–130. doi: https://doi.org/10.32782/law.2020.1.19.
Белінський Ю. Є. Правове регулювання обігу зброї у країнах європейського союзу: деякі нотатки до наукової дискусії. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2012. № 1. С. 360–368.
Бусол О. Зарубіжний досвід легалізації вогнепальної зброї та можливість запровадження на території України. URL: http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2757:zarubizhnijdosvid-legalizatsiji-vognepalnoji-zbroji&catid=8&Itemid=350.
Голубош В. Зарубіжне регулювання відповідальності за злочини проти громадської безпеки, предметом яких є зброя, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої. Сучасний стан кримінального законодавства україни: шляхи реформування : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет конф. (Ірпінь, 1 берез. 2018 р.). Ірпінь, 2018. С. 46.
Голубош В. В. Форми об’єктивної сторони злочинів проти громадської безпеки, предметом яких є зброя, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 1 (90). С. 1520–155. doi: https://doi.org/10.31733/2078-3566-2018-1-150-155.
Каримов В. Х. Влияние современных информационно-телекоммуникационных технологий на криминальный оборот огнестрельного оружия и боеприпасов. Право и политика. 2019. № 1. С. 40–45. doi: https://doi.org/10.7256/2454-0706.2019.1.28693.
Кофанов А. В., Кофанова О. С. Правова регламентація обігу вогнестрільної зброї в країнах колишнього Варшавського договору та Радянського Союзу. Інтернаука. 2019. № 2. (Серія «Юридичні науки»). doi: https://doi.org/10.25313/2520-2308-2019-2-4852.
Колосок А. М. Легалізація зброї як каталізатор розвитку соціальної відповідальності суспільства. Актуальні проблеми економіки. 2013. № 11. С. 113–118. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2013_11_18.
Кримінальне право Німеччини. URL: http://zen.in.ua/n/n%D1%96mechchinafederativnarespubl%D1%96kan%D1 %96mechchina/krim%D1%96nalne-pavo.
Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2953-III. URL: http://zakon0.rada.gov.ua /laws/show/2341-14.
Майстренко М. М. Кримінологічна характеристика та попередження органами внутрішніх справ злочинів проти громадської безпеки, предметами яких є зброя, бойові припаси та вибухові речовини : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. Львів, 2010. С. 285.
Макогон Ю. В. Співробітництво України та Китаю на сучасному етапі. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київский Політехнічний Інститут». 2019. № 16. С. 124–131. doi: https://doi.org/10.20535/2307-5651.16.2019.181695.
Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами : постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квіт. 2002 р. № 3. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-02#Text.
Романов О. Міжнародно-правове регулювання обігу зброї у світі та національний досвід України. Юридичний журнал. 2005. № 12 (42). С. 36–45.
Савченко А. В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство Сполучених Штатів Америки: комплексне порівняльно-правове дослідження : монографія. Київ : КНТ, 2007. 596 с.
Шаблистий В. В., Терещенко А. І., Кисельов І. О., Філіпп А. В. Конспект лекцій з кримінального права. Дніпро, 2019. С. 83.
Соколовський В. Л. Громадська безпека як об’єкт злочину : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. Київ, 2017. 262 с.
Старчинков М. Зброя та суспільство: гарантія захисту чи джерело агресії. Юридичний вісник України. 2002. № 28. С. 13.
Статут Організації Об’єднаних Націй. 1945. URL: http://www.un.org/ru/charter-united-nations/index.html.
Steindorf J. Waffenrecht: Waffengesetz mit Durchführungsverordnungen. München, 1995.
У Німеччині виступають за вільне носіння зброї. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/germanii-vystupayut-svobodnoe-noshenie-oruzhiya-1471747121.html.
Яровенко В. В. Уголовная ответственность за применение холодного оружия. Юридические исследования. 2018. № 3. С. 58–75. doi: https://doi.org/10.25136/2409-7136.2018.3.25553.
Переглядів анотації: 257 Завантажень PDF: 195
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.