Способи вчинення злочинів, пов’язаних із використанням засобів доступу до банківських рахунків

  • V. Finaheiev кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ
Ключові слова: спосіб, шахрайство, банк, банківська картка, засоби доступу до банківських рахунків

Анотація

Здійснено огляд та аналіз теоретичних засад і практичних питань методики розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним доступом до банківських рахунків. Сформульовано й обґрунтовано низку нових положень і висновків, що мають значення для криміналістичної науки, слідчої та судової практики. Розкрито зміст елементів криміналістичної характеристики злочинів цієї категорії. Виокремлено способи вчинення злочинів, пов’язаних із використанням засобів доступу до банківських рахунків.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

V. Finaheiev
кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ

Переглядів анотації: 101
Завантажень PDF: 80
Як цитувати
[1]
Finaheiev, V. 1. Способи вчинення злочинів, пов’язаних із використанням засобів доступу до банківських рахунків. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 98, 1 (1), 63-80.
Номер
Том 98 № 1 (2016)
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.