Основні напрями діяльності прокуратури усрр у період колективізації сільського господарства (1927–1933 рр.)

  • S. Gubar кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри історії держави та права Національної академії внутрішніх справ
Ключові слова: прокуратура, колективізація, хлібозаготівлі, куркульство, революційна законність

Анотація

Визначено пріоритетні напрями діяльності та завдання, що ставилися перед прокуратурою УСРР у період колективізації сільського господарства. Встановлено, що діяльність органів прокуратури УСРР на рубежі 1920–1930-х рр. визначалася керівництвом ВКП(б) і мала на меті реалізацію державного господарсько-політичного курсу направленого на радикальну зміну соціально-економічних відносин в українському селі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

S. Gubar
кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри історії держави та права Національної академії внутрішніх справ

Переглядів анотації: 112
Завантажень PDF: 86
Як цитувати
[1]
Gubar, S. 1. Основні напрями діяльності прокуратури усрр у період колективізації сільського господарства (1927–1933 рр.). Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 96, 3 (1), 236-242.
Номер
Том 96 № 3 (2015)
Розділ
Історичні аспекти
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.