СЕМІОТИЧНА ПАРАДИГМА ПРАВОВОГО ПІЗНАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ Й ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВОГО ПОШУКУ
Ключові слова:
семіотика, семіотика права, методологія, парадигма, дискурс, правова реальність, правовий знак, правова знакова конструкція, семіотико-правовий аналіз
Анотація
Досліджено авторські семіотичні розробки крізь призму правової реальності. Окреслено перспективи семіотико- правового дискурсу. Визначено напрями вдосконалення законодавчого, правозастосовного, правоосвітнього процесів на засадах використання інтелектуальних систем і технологій у галузі права. Визначено способи оптимізації правової діяльності в контексті семіотико-правового аналізу проблем автоматизації правових процедур. Схарактеризовано значення семіотичного підходу для розв’язання окремих актуальних проблем юриспруденції на сучасному етапі розвитку.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 142 Завантажень PDF: 317
Як цитувати
[1]
Pavlyshyn, O. 1. СЕМІОТИЧНА ПАРАДИГМА ПРАВОВОГО ПІЗНАННЯ: РЕЗУЛЬТАТИ Й ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВОГО ПОШУКУ. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 105, 4 (1), 248-261.
Номер
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
