ПРАВО НАЦІЇ НА САМОВИЗНАЧЕННЯ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР

  • M. Hultai доктор юридичних наук, суддя Конституційного Суду України, м. Київ;
  • T. Fedorenko кандидат наук з державного управління, науковий консультант судді Конституційного Суду України, м. Київ
Ключові слова: відокремлення, возз’єднання, індивід, географія електоральна, лібералізм, народ, нація, націоналізм, самовизначення, соціум

Анотація

Досліджено філософсько-правовий вимір реалізації загальновизнаного права народів і націй на самовизначення як актуального питання сьогодення. Проаналізовано відповідну джерельну базу, зокрема праці вітчизняних та іноземних філософів, а також акти міжнародного права.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

M. Hultai
доктор юридичних наук, суддя Конституційного Суду України, м. Київ;
T. Fedorenko
кандидат наук з державного управління, науковий консультант судді Конституційного Суду України, м. Київ

Переглядів анотації: 166
Завантажень PDF: 116
Як цитувати
[1]
Hultai, M. і Fedorenko, T. 1. ПРАВО НАЦІЇ НА САМОВИЗНАЧЕННЯ: ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ ВИМІР. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 106, 1 (1), 13-25.
Номер
Том 106 № 1 (2018)
Розділ
Теоретичні та історичні аспекти правознавства
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.