УЧАСТЬ СПЕЦІАЛІСТА В ПРОВЕДЕННІ ДОПИТУ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ НЕНАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВʼЯЗКІВ МЕДИЧНИМ АБО ФАРМАЦЕВТИЧНИМ ПРАЦІВНИКОМ

  • A. Taranova

    адʼюнкт кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ
Ключові слова: допит, спеціаліст, розслідування, тактика допиту, підготовчий етап, робочий етап, підсумковий етап

Анотація

Досліджено особливості використання спеціальних знань у процесі підготовки та проведення допиту під час розслідування неналежного виконання професійних обовʼязків медичним або фармацевтичним працівником. Висвітлено організаційні й тактичні засади проведення цієї слідчої (розшукової) дії. Визначено основні питання, які ставлять слідчі під час допиту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

A. Taranova

адʼюнкт кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, м. Київ


Переглядів анотації: 52
Завантажень PDF: 36
Як цитувати
[1]
Taranova, A. 1. УЧАСТЬ СПЕЦІАЛІСТА В ПРОВЕДЕННІ ДОПИТУ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ НЕНАЛЕЖНОГО ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВʼЯЗКІВ МЕДИЧНИМ АБО ФАРМАЦЕВТИЧНИМ ПРАЦІВНИКОМ. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 106, 1 (1), 312-324.
Номер
Том 106 № 1 (2018)
Розділ
Діяльність працівників правоохоронних органів
  • Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.