Етнічна злочинність в Україні
Ключові слова:
етнічна злочинність, етнічні злочинні групи, організовані групи, злочинні організації
Анотація
Обґрунтовано, що на сучасному етапі розвитку Україна зазнає значних перетворень: змінюється структура економічних відносин, формуються нові суб’єкти власності та політичної діяльності, трансформуються базові цінності, змінюються життєвий устрій і традиції. Доведено, що цей динамізм зумовлює загострення проблем зростання етнічної злочинності в інших сферах життя українського суспільства. Показано, що етнічні відносини становлять групу найскладніших проблем, які впливають на стан злочинності в країнах. Розглянуто деякі підходи до визначення поняття етнічної злочинності, а також здійснено аналіз злочинів, що вчиняються організованими групами та злочинними організаціями, сформованими на етнічній основі.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 356 Завантажень PDF: 106
Як цитувати
[1]
Sevruk, V. 1. Етнічна злочинність в Україні. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 11, 1 (1), 73-82.
Номер
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики
Авторське право (c) 2017 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
