АНАЛІЗ ЯК СКЛАДОВА ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ В РЕГІОНІ
Ключові слова:
аналіз злочинності, прогнозування та програмування заходів протидії злочинності, соціальна занедбаність, кримінальна ураженість, кримінальна ситуація, статистичні обліки, статистичні картки, статистичний аналіз
Анотація
Окреслено проблеми аналітичної роботи підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, спрямованої на протидію злочинності в різних регіонах країни. Злочинність проаналізовано в контексті її віктимологічної складової. Акцентовано на джерелах інформації про злочинність (статистичні обліки, статистичні картки). На підставі статистичного аналізу запропоновано висновки та рекомендації щодо якості й удосконалення кримінологічного аналізу.Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Переглядів анотації: 108 Завантажень PDF: 39
Як цитувати
[1]
Dzhuzha, O. 1. АНАЛІЗ ЯК СКЛАДОВА ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОГРАМУВАННЯ ЗАХОДІВ ПРОТИДІЇ ЗЛОЧИННОСТІ В РЕГІОНІ. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 14, 2 (1), 13-23.
Номер
Розділ
Протидія злочинності: проблеми теорії та практики
Авторське право (c) 2018 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
