Професійна злочинність як обʼєкт кримінологічного дослідження
Анотація
Проаналізовано проблеми професійної злочинності як об’єкта кримінологічного дослідження. Розглянуто основні здобутки минулого щодо спектру питань, пов’язаних із професійною злочинністю: сутністю, особливостями, детермінантами, заходами запобігання тощо. Встановлено, що проблема професійної злочинності є комплексом кримінологічних і кримінально-правових питань, таких як спеціальний рецидив, повторність, неодноразовість, сукупність злочинів, учинення злочинів у виді промислу. Констатовано, що, попри наявність значної кількості зарубіжних і вітчизняних досліджень, питання професійної злочинності залишаються однією зі складних, гострих і дискусійних проблем кримінології. Констатовано, що в сучасних публікаціях проблему професійної злочинності, її сутності розглядають з різноманітних позицій як окремий вид (різновид) злочинів або ж як частину рецидивної чи організованої злочинності. Термін «професійна злочинність» донині є умовним і невизначеним. Наголошено на тому, що відсутність загальнотеоретичних положень у вченні про професійного злочинця та професійну злочинність призводить до того, що кожен дослідник на підставі емпіричних даних (а іноді й без них) створює «свій» тип професійного злочинця, додаючи до вже наявних у літературі ознак нові. Зрештою це ускладнює поняття злочинно-професійної діяльності, обґрунтування лише їй властивих ознак, завдяки яким вона могла б відрізнятися від інших видів протиправної поведінки. Водночас стійка злочинна поведінка зовні схожа на будь-яку іншу професійну діяльність. Тому цілком доречним видається обстоюване в кримінології більшістю науковців тлумачення поняття «професійна злочинність» як сукупність злочинів, учинених майстерно особами, які обрали кримінальну діяльність своєю професією.
Завантаження
Переглядів анотації: 156 Завантажень PDF: 722
Авторське право (c) 2019 Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
- Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
