Шляхи інтеграції юридичної освіти в європейський освітній простір: упровадження штучного інтелекту
Анотація
Анотація. У роботі розглянуто шляхи інтеграції юридичної освіти в європейський освітній простір з акцентом на впровадження штучного інтелекту. До аналізу подано сучасне бачення впровадження нейромереж в освітній процес, зокрема в контексті юридичних дисциплін, що сприяє підвищенню ефективності навчання й адаптації здобувачів вищої освіти. Ми вивчили погляди вчених щодо можливостей нейромереж у формуванні освітньої складової майбутніх правників (у контексті дисципліни «Юридичне документознавство»). Метою роботи є аналіз інтеграції юридичної освіти в європейський освітній простір з огляду на виклики й можливості, що виникають у зв’язку з розвитком штучного інтелекту. Також наголошено на важливості етичних, правових і управлінських аспектів використання штучного інтелекту в підготовці майбутніх юристів та запропоновано рекомендації ефективного впровадження в освітній процес. Інструментарій штучного інтелекту може бути корисним в ідентифікації шаблонів юридичних документів, автоматизованого пошуку, аналізу інформації в юридичних базах даних, під час пошуку прецедентів на локальному рівні. А отже, окреслене вище мають опанувати правники вже під час навчання, щоб бути затребуваними й конкурентоспроможними в умовах глобальної ери. Проаналізовано можливості використання штучного інтелекту для оптимізації правничої підготовки, автоматизації юридичних досліджень і вдосконалення викладання правничих дисциплін. Особливу увагу зосереджено на питаннях управління штучним інтелектом у сфері юридичної освіти, зокрема систематизовано візію етичних аспектів щодо правового регулювання та необхідності адаптації освітніх програм до європейських стандартів. Визначено ключові виклики, пов’язані з інтеграцією нейромереж, запропоновано рекомендації ефективного впровадження в підготовку майбутніх юристів.
Ключові слова: юридична освіта; штучний інтелект; європейський освітній простір; управління; цифрові технології; правове регулювання.
Завантаження
Посилання
Androshchuk, A., & Maluha, O. (2024). The use of artificial intelligence in higher education: status and trends. International Scientific Journal of Education and Linguistics, 3(2), 27-35. DOI: 10.46299/j.isjel.20240302.04
Artificial intelligence in jurisprudence: rapid growth expected. (2024). Site "SPEKA". Retrieved from https://speka.media/stucnii-intelekt-v-yurisprudenciyi-ocikujetsya-strimke-zrostannya-9w8w 39
Baaidzhy, M. (2023). The latest tools for legal education in the age of artificial intelligence. Legal Scientific Electronic Journal, 12, 233-239. DOI: 10.32782/2524-0374/2023-12/57
Bochkova, I.I., & Vrublevska-Misiuna, K.M. (2025). Legal regulation of the use of artificial intelligence in education: protecting the rights of students and teachers. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series "Law", 2(90), 23-29. DOI: 10.24144/2307-3322.2025.90.2.3
Bondarenko, O.O. (2024). The use of artificial intelligence in legal education. Artificial intelligence in higher education: risks and prospects for integration: materials from the All-Ukrainian scientific and pedagogical advanced training course (pp. 26-28). Lviv-Toruń: Liha-Pres.
Fatima, D., Manar, A.T., Omnia, A.W., & Qassim, N. (2022). Artificial intelligence & crime prediction: A systematic literature review. Social Sciences & Humanities Open, 6. DOI: 10.1016/j.ssaho.2022.100342
Joshua, A.T., & Horton, L. (2021). The Prominent Role of Artificial Intelligence in Law. Annual Review of Law and Social Science, 17, 363-383.
Katkova, T.H. (2020). Artificial intelligence in Ukraine: legal aspects. Law and Society, 6, 46-55. DOI: 10.32842/2078-3736/2020.6.1.8
Lexis+AI. (2024). Site "LexisNexis". Retrieved from https://www.lexisnexis.com/en-us/products /lexis-plus-ai.page
LexisNexis law firm has developed artificial intelligence for document drafting. (2024). Information and legal website. Retrieved from https://yaizakon.com.ua/yuridichna-kompaniya-lexisnexis-rozrobila-shtuchnij-intelekt-dlya-skladannya-dokumentiv/
Makedon, O.A. (2024). Ethical and legal aspects of the use of artificial intelligence in legal practice. Current issues in domestic jurisprudence, 1, 200-204. DOI: 10.32782/2408-9257-2024-1-37
O'Brien, J. (2023). The Impact of Artificial Intelligence on Legal Practice: Challenges and Opportunities. Harvard Law Review, 136, 1124-1156. DOI: 10.33407/itlt.v105i1.5835
Serbeniuk, S.O. (2024). Integration trends in the development of modern legal education as a parameter of human rights compliance. Law and Safety, 3(94), 21-32. DOI: 10.32631/pb.2024.3.02
Velykanova, M.M. (2020). Artificial intelligence: legal issues and risks. Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 27(4), 185-198. DOI: 10.37635/jnalsu.27(4).2020.185-198
Vlasenko, V.V. (2024). The use of digital technologies in teaching historical and legal disciplines. Artificial intelligence in higher education: risks and prospects for integration: materials from the All-Ukrainian scientific and pedagogical advanced training course (pp. 47-50). Lviv-Toruń: Liha-Pres.
Zaiarnyi, O., & Illarionova, S. (2025). Artificial intelligence in legal education: improving the training of future specialists. Information technologies and teaching aids, 105(1), 158-177. DOI: 10.33407/itlt.v105i1.5835
Переглядів анотації: 25 Завантажень PDF: 35
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
