Комунікаційна складова тактики допиту дитини

Анотація

Анотація. Статтю присвячено комплексному дослідженню комунікаційної складової тактики допиту неповнолітніх осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні як потерпілі. Акцентовано, що дитина є особливо вразливим учасником кримінального процесу, а тому будь-яка слідча дія, зокрема допит, потребує створення безпечного психологічного середовища та застосування адаптованих комунікативних методик. Зауважено, що актуальність теми зумовлена необхідністю впровадження в Україні стандартів дитячо-дружнього правосуддя та забезпечення психологічної безпеки й недопущення вторинної травматизації неповнолітніх. Зазначено, що ефективність допиту дитини безпосередньо зумовлена якістю комунікації між слідчим і неповнолітнім, що своєю чергою потребує володіння спеціальними тактичними прийомами, глибокими психологічними знаннями, умінням встановлювати контакт й адаптувати мовні конструкції відповідно до вікових та емоційних особливостей дитини. Висвітлено сучасні підходи до організації допиту неповнолітніх у європейській та світовій практиці, зокрема застосування спеціальних кімнат для опитування, участь дитячих психологів, використання нейтральних або ігрових методик комунікації. Доведено, що національна практика, попри наявні позитивні зрушення, досі характеризується недостатньою системністю та відсутністю єдиного комплексного підходу до визначення ролі комунікації в тактиці допиту неповнолітніх. Наукова новизна полягає у спробі комплексно дослідити структуру комунікативного процесу під час допиту дитини з огляду на особливості різних видів кримінальних правопорушень, таких як домашнє насильство, булінг, злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності. Практичне значення дослідження полягає у формулюванні пропозицій з удосконалення алгоритмів діяльності слідчого, визначенні оптимальних методів вербальної та невербальної взаємодії з неповнолітнім, а також рекомендацій щодо формування довготривалої комунікативної стратегії в межах досудового розслідування. Зазначено, що формування відповідної комунікаційної культури є необхідною умовою підвищення результативності слідчих (розшукових) дій та дотримання прав дітей у кримінальному процесі.