Організація розслідування злочинів проти правосуддя, вчинених професійними учасниками судочинства
Анотація
Анотація. У статті здійснено комплексне теоретико-прикладне дослідження особливостей організації досудового розслідування злочинів проти правосуддя, учинених професійними учасниками судочинства. Висвітлено криміналістично значущі особливості цієї категорії кримінальних правопорушень, зумовлені спеціальним суб’єктом, інтелектуально-документальним способом учинення, підвищеним рівнем латентності та активною протидією розслідуванню. Узагальнено характерні риси механізму злочинної діяльності та слідової картини, у якій домінують процесуальні документи й цифрові дані, що потребує посиленого аналітичного компонента доказування та логіко-правової перевірки формально правомірних рішень на предмет їх протиправної спрямованості. Обґрунтовано, що планування й організація розслідування в таких провадженнях набувають важливого значення, забезпечуючи керованість процесу доказування, раціональний розподіл ресурсів, дотримання розумних строків і процесуальну стійкість отриманих результатів. У статті розкрито багаторівневу модель організації розслідування, що поєднує загальносистемний, управлінський, методичний і тактичний рівні, визначено їх практичне значення для нейтралізації професійної протидії спеціального суб’єкта. Окреслено роль прокуратури як суб’єкта не лише процесуального керівництва, а й забезпечення легітимності та неупередженості розслідування за наявності ризиків конфлікту інтересів і корпоративної солідарності. Визначено ключові організаційні пріоритети, яких слід дотримуватися під час розслідування: спеціалізації слідчих і формування стабільних слідчих груп; обмеження доступу до матеріалів; посилення інформаційної безпеки; аналітичного супроводу; стандартизації процедур обліку, руху й зберігання матеріалів; ефективної взаємодії з оперативно-технічними та експертними підрозділами; внутрішнього контролю якості й строків.
Ключові слова: кримінальна юстиція; правоохоронний орган; досудове розслідування; сторона обвинувачення; принцип організації.
Завантаження
Посилання
Alieksieieva, N.Yu. (2017). Criminal responsibility for crimes against justice, committed by witnesses, experts, interpreters or in respect of them. Candidate’s thesis. Kyiv. Retrieved from http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3501
Bernaz, V.D. (2012). Even organizations investigation of crimes in strategy of per-trial investigation. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series "Jurisprudence", 3, 136-140. Retrieved from https://vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc3/24.pdf
Borusovskyi, M.V. (2021). Fundamentals of investigation technique of abuse of power or official position judges during justice execution. Candidate’s thesis. Lviv. Retrieved from https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/3734/1/boruusovskiy_d.pdf
Hrytsenko, V.V. (2024). Forensic classification of criminal offenses against justice. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine, 33(3), 256-266. DOI: 10.32631/vca.2024.3.22
Husieva, V.O., & Romanauskas, K.A. (2025). Mechanism of committing crimes in the field of professional legal assistance. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 110(3), 131-140. DOI: 10.32631/v.2025.03.11
Khrystova, Yu. (2022). Criminal law counteraction to criminal offenses against justice: Modern challenges. Scientific Bulletin of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 2(121), 328-332. DOI: 10.31733/2078-3566-2022-6-333-341
Knyzhenko, S.O. (2017). Investigation of crimes committed by law enforcement officials through violation of the procedure for administering or ensuring justice. Scientific Bulletin of the International Humanities University, 30(2), 94-97. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_2015_2_13
Mykytiuk, S. V. (2024). Procedural activity of the investigator of the State Bureau of Investigation in criminal proceedings. Doctor's thesis. Chernihiv. Retrieved from https://dspace.pau.edu.ua/ handle/123456789/903
Romanauskas, K.A. (2024). Fundamentals of methods for investigating knowingly false testimony by a witness and a victim. V.O. Husieva (Eds.). Kharkiv.
Shepitko, M.V. (2018). Theoretical and methodological foundations for forming a system of counteraction to crimes in the field of justice. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv. Retrieved from https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/15385
Shepitko, M.V. (2020). Criminal legislation trends in Ukraine (evidence from crimes against justice). Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 27(2), 174-189. DOI: 10.37635/jnalsu.27(2).2020.131-141
Shnypko, O.S. (2017). Criminal law study of the crime of knowingly unlawful detention, apprehension, house arrest or custody (Art. 371 of the Criminal Code of Ukraine). Candidate’s thesis. Kyiv. Retrieved from https://uacademic.info/ua/document/0418U003203
Sup, Ye.Yu. (2025). Forensic characteristics of criminal offences against justice committed by professional participants in legal proceedings. Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 108(1), 1, 365-375. DOI: 10.32631/v.2025.1.30.
Timofieieva, L.Yu. (2022). Criminal offenses against justice and practice European Court of Human Right. Law and Public Administration, 2, 141-146. DOI: 10.32840/pdu.2022.2.19
Vorontsov, A.V. (2011). Criminal liability for crimes against justice committed by officials of inquiry and pre-trial investigation bodies. Candidate’s thesis. Odesa.
Zatolochnyi, V.S. (2022). Criminal Liability for Apprehension, Detention, House Arrest and Remand Known to Be Illegal. Candidate’s thesis. Lviv. Retrieved from https://lpnu.ua/sites/default/ files/2022/dissertation/20826/diszatolochniyvs.pdf
Переглядів анотації: 11 Завантажень PDF: 7
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.
