Особливості використання спеціальних криміналістичних знань під час розслідування кримінальних правопорушень за гарячими слідами: теорія та практика
Анотація
Анотація. У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти використання спеціальних криміналістичних знань під час розслідування кримінальних правопорушень за гарячими слідами. З’ясовано, що залучення спеціалістів, які володіють науково-технічними знаннями й практичними навичками, дає змогу перевіряти достовірність первинної інформації, підтверджувати або спростовувати слідчі версії та системно структурувати результати аналізу. Висвітлено проблеми правового, тактичного й організаційного забезпечення ефективності використання спеціальних знань, зокрема чітке визначення ролей експертів і спеціалістів, порядку їх залучення та фіксації результатів роботи, що мінімізує ризики визнання доказів недопустимими. Увагу зосереджено на застосуванні циклу OODA (Observe – Orient – Decide – Act) для оперативного прийняття рішень у динамічних умовах, що підвищує ситуаційну обізнаність та ефективність дій слідчих і аналітиків на місці події, охоплюючи оцінку стійкості гарячих слідів з пріоритетністю їх фіксації. Проаналізовано категорії гарячих слідів за стійкістю (нестійкі, малостійкі, умовно стійкі), їх фізичну, хімічну, біологічну, ситуаційну природу та специфіку фіксації, а також цифрові сліди, які належать до умовно-стійких і потребують правильного збереження для забезпечення доказової цінності. Висвітлено роль спеціаліста-криміналіста в забезпеченні техніко-криміналістичного супроводу розслідування, збору й аналізу доказів на місці події, а також взаємодію з оперативним підрозділом кримінального аналізу, що надає можливість оперативно й комплексно реагувати на ситуацію на місці події. Акцентовано, що ефективність розслідування за гарячими слідами залежить від інтеграції наукових знань, практичних навичок, тактичних дій і процесуальної визначеності, що забезпечує своєчасне та правильне застосування спеціальних знань у кримінальному провадженні та сприяє формуванню логічно обґрунтованої доказової бази.
Ключові слова: криміналістичні знання; спеціаліст-криміналіст; гарячі сліди; цикл OODA; цифрові сліди; розслідування; доказова інформація; кримінальний аналіз.
Завантаження
Посилання
Antoniuk, P.Ye., & Kondratiev, I.M. (2025). Special knowledge in legal proceedings: A gnoseological aspect. Forensic Bulletin, 1(43), 21-32. DOI: 10.37025/1992-4437/2025-43-1-21
Cherdyntsev, Yu.H., & Samoilenko, O.A. (2022). Issues of recognizing electronic (digital) documents as a source of evidence in criminal proceedings. Forensics and forensics, 67, 169-177. DOI: 10.33994/kndise.2022.67.19
Chychyrkin, A.O. (2021). Interaction of an investigator with expert units in the investigation of traffic safety violations or transport operation offenses. Candidate's thesis. Kyiv.
Kyiv Research Forensic Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraineю (2023). Peculiarities of appointment and possibilities of forensic ballistic examination. Retrieved from https://ndekc.kiev.ua/wp-content/uploads/2023/01/Балістична-експертиза_.docx.pdf
Martire, K.A. (et al.). (2024). Understanding «error» in the forensic sciences: A primer. Forensic Science International: Synergy, 8. DOI: 10.1016/j.fsisyn.2024.100470
Pcholkin, V.D., & Muradli, Sh.I. (2023). Application of specialized knowledge in the investigation of criminal offenses committed in the field of consumer goods production. Bulletin of the Kharkiv National University of Internal Affairs, 101(2), 1, 236-247. DOI: 10.32631/v.2023.2.22
Pearson, D. (2019). Shift briefing series: How the OODA loop improves decision-making. Patrol Issues. Retrieved from https://www.police1.com/patrol-issues/articles/shift-briefing-series-how-the-ooda-loop-improves-decision-making-L8JE05Ih3xyQjawq/
Shcherbakovskyi, M.H. (2015). Conduct and use of forensic examinations in criminal proceedings. Kharkiv: V dele.
Tarasenko, O., Shevchishen, A., Yermakov, Y., Mirkovets, D., & Diakin, Y. (2021). Use of intelligence tools during pre-trial investigation (Використання інструментарію оперативно-розшукової діяльності у процесі досудового розслідування). Amazonia Investiga, 10(45), 105-112. DOI: 10.34069/AI/2021.45.09.11
Tarasenko, O.S. (2019). Peculiarities of conducting an inspection during the investigation of crimes related to illegal content on the Internet. Legal science, 12(2), 127-135. Retrieved from https://journal-nam.com.ua/index.php/journal/issue/view/19/29
Teplytskyi, B.B. (2021). Technical and forensic support for the investigation of crimes in the field of use of electronic computing machines (computers), systems, and computer networks and telecommunication networks. Candidate's thesis. Kyiv.
Tymchyshyn, A.M. (2023a). Peculiarities of using special knowledge during pre-trial investigation. New Ukrainian law, 2, 176-184. DOI: 10.51989/NUL.2023.2.24
Tymchyshyn, A.M. (2023b). Special knowledge in the criminal process of Ukraine: Theory and practice. Doctor's thesis. Kropyvnytskyi.
Yusupov, V.V. (2023). Special knowledge in criminal proceedings and in other types of judicial processes. Legal scientific electronic journal, 3, 486-490. DOI: 10.32782/2524-0374/2023-3/111
Переглядів анотації: 4 Завантажень PDF: 3
Автори залишають за собою право на авторство власної праці та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дає змогу іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану працю з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію статті в цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в журналі (наприклад, розміщувати статтю в репозитарії установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дає змогу і заохочує розміщення авторами в Інтернеті (наприклад, у електронних сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису статті як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє продуктивній науковій дискусії та позитивно впливає на оперативність та динаміку цитування опублікованої роботи.

