ЕМОЦІЙНА СКЛАДОВА РОЗСУДУ СУБ’ЄКТІВ ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ (РОЛЬ ЕМОЦІЙ В УХВАЛЕННІ ДИСКРЕЦІЙНИХ РІШЕНЬ)

Анотація

Анотація. У пропонованій статті досліджено емоційну складову розсуду суб’єктів правозастосування під час здійснення ними дискреційних повноважень (ухвалення процесуальних рішень). Під час вивчення доступних за темою напрацювань хоч і було встановлено широкий діапазон наукових робіт, присвячених ролі емоцій у судовій та правоохоронній діяльності, досліджень на тему емоційної складової розсуду суб’єктів правозастосування виявлено не було. Водночас, попри традиційне переконання, що під час ухвалення процесуального рішення суб’єкт правозастосування має бути емоційно нейтральним, очевидною є необхідність чуйного ставлення до деталей справи. Не виключено, що дискреційне рішення приймають спершу під впливом емоцій, а вже потім реалізують відповідними інструментами його ухвалення та мотивування. У межах цього дослідження за допомогою психологічного аналізу вдалося виявити причини та механізми людської поведінки, з’ясувати, що емоційно-психологічний аспект зачіпає не лише суб’єктів правозастосування, а й інших учасників процесу. Увагу в статті зосереджено на емпатії та синдромі емоційного (професійного) вигорання. За результатами здійсненого дослідження сформовано висновок, що емоційні чинники можуть справляти одночасно як позитивний, так і негативний ефект на справедливість розсуду. Резюмовано, що під час здійснення дискреційних повноважень надання переваги будь-якому з цих ефектів завжди призводитиме до логічних суперечностей, а тому раціональнішим буде комбінований підхід, який ґрунтується на зважуванні й оптимізації. У статті висловлено гіпотезу, що цей підхід цілком може бути розроблено в руслі новітніх досліджень феномену емоційного інтелекту, який зводиться до кореляції людяності (співпереживання) та раціонального контролю впливу емоцій на неупередженість ухвалюваних рішень. Дослідження є доволі оригінальним і має практичну значущість, адже неможливо пізнати певний спосіб людської поведінки й мислення без дослідження їх психологічних основ, зокрема емоційної складової.

Ключові слова: емоції; розсуд; дискреційні рішення; суб’єкти правозастосування.